До театру корифеїв НЕ входив: М. Кропивницький І. Карпенко-Карий М. Садовський М. Коцюбинський

М.Коцюбинський

                                                                Частина перша Розповідь про Енея його характеристика. Еней відправляється з Трої з товаришами. Юнона просить Еола, щоб той своїми вітрами нашкодив Енею. Еней обіцяє Нептуну грошей і той зупиняє шторм. Розмова Венери з Зевсом про Енея. Еней із троянцями припливає в Карфаген до Дідони. Еней Дідона і троянці п"ють, гуляють і відпочивають.Зевс викликає Меркурія, щоб той розлучив Дідону і Енея. Еней втікає від розлюченої Юнони, а вона від горя кидається у вогнище.                                                                    Частина друга Еней прибуває до Сицилії. Еней влаштовує поминки на честь смерті батька.Поєдинок Дареса з Ентеллом. Троянки спалюють човни, але за проханням Енея боги посилають дощ і вогонь припиняється. Енею сниться батько, який наполягає, щоб той відплив скоріше з Сицилії і Еней відпливає.                                                                      Частина третя 1.   Еней припливає до острова Сивілії. 
 2.   Еней разом з відьмою Сивілією потрапляють у пекло і бачать страшні видовища. 
 3.   Зустріч Енея з батьком і пророцтво, яке почув Еней 

Яка історія появи цього гімну? Коли саме його виконують? Чи справді, коли він співається, всі мають стояти? Чи слова цього гімну редагувалися з часу його появи? Як часто і чому?

Нині мало хто вже знає, але своєю появою та славою ця молитва-гімн завдячує не лише авторам слів і музики. Напевне, якби не отець Богдар ( Богдан) Кирчів, український письменник, поет та громадський діяч, уродженець Сколівського району, що на Львівщині, про цю відому всім пісню давно б усі забули. Ще під час свого навчання в духовній семінарії у Львові, майбутній священик познайомився із Олександром Яковичем Кониським, відомим на той час педагогом, видавцем і літератором. 1884 року Кониський виступав перед семінаристами з лекцією, де вони вперше й зустрілися. А вже на початку наступного року, 26 січня 1885-го, Кирчів звертається до Олександра Кониського із проханням надіслати йому кілька своїх творів для публікації в збірці церковних пісень, яка незадовго буде друкуватися для вихованців семінарії.

У листі від 26 березня Кониський відповідає Богдану (ще тоді студенту-богослову, священиком він стане через рік – 1886-го), що написав “Молитву” українських дітей, а Микола Лисенко поставив її на ноти. Оскільки в широко розповсюдити цей твій Олександр Якович не мав, то просив сприяти цьому та максимально поширювати його в селах і школах рідної Галичини.

Одночасно з цим, схожого листа Олександр Якович надсилає відомим композиторам того часу – Володимиру Шухевичу, Анатолю Вахнянину та кільком іншим. Цікаво, що ознайомившись із твором Шухевич незабаром зауважив, що:  “ствір прекрасний, але для вивчення з дітьми не годиться”, оскільки надто складний для вивчення. Спроби розівчити його із дітьми були невдалими, тому переказував Лисенку, щоб той зробив простіший варіант музики. Але Микола Віталієвич на це прохання не зреагував, будучи переконаним, що ця “Молитва” написана спеціально на “неложнії уста” дітей.

У листі від 29 травня В.Шухевич повідомляє Кониського, що здав остаточний варіант “Молитви” до друку. Відтак, за одностайним свідченням істориків, “офіційний” час появиви гімну “Боже, Великий Єдиний…” слід вважати лютий-березень 1885 року. З того часу він набуває все більшої уваги серед народу.