Підтекст твору Ю.Винничука Місто для дракона Б. Духовно богата особистістздатна на мамопожертвуву заради БАтьківщини А. У кожної людини є багато талантів, требаїч виявляти й розвивати В. Дракони це наши страхи , які обов'язково треба подолати Г. твір - це казка про сучасний світ , у якому й досі діють драконячі закони Д. життя- театр , де кожен грає роль дракона, князя, князівни або лицая

Д. життя- театр , де кожен грає роль дракона,князя,князівни або лицая

Объяснение:

могу решить первое(три точки єто то что написано у тебя, ну ви розберётесь

I.  1. ...вихваляти свою породу так званих глинястих качок, руденьких, завезених аж із Полтави.

     2. ...виводить із своєї сторожки і відчиняє ворота ферми , ... .

     3. ...збираються в тісний гурт, довго вмощуються ,відаются на траву, чистять дзьоби, пера,стиха перемовляються.Потім ховають голови під крила і - ...(засинають).

     4. ... кинула качку , злодійкувато крутнулась, дзявкнула пособачому і побігла в жито,низько опустивши хвоста , ... .

     5. ...- вожак гордовито стояв осторонь гав за збунтоване птаство,але готовий ... .

 

P.S. мы это кокраз изучаем, прости что не сделала всё, надеюсь что я тебе

Білі руки роботи бояться

Більше діла — менше слів

Більше робити, а менше — говорити

Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш

Без діла слабіє сила

Без охоти нема роботи

Без охоти не скоро йдуть до роботи

Був би початок, а кінець якийсь та буде

Без початку нема кінця

Будинки зводять не язиком, а сокирою

Була б охота — знайдеться всяка робота

Була б охота — буде гарна робота

Від діла до діла у кожного своя дорога

Із шкури вилазить — так робить

Так багато діла, що аж голова біла

Відчиняй пане ворота, — іде твоя робота

Дай Боже, час і добру пору (як починають роботу).

Дай Боже, щоб робилось, — аби не псувалось!

Добрий початок, половина діла.

Задихався, як віл в борозні.

Кінець діло хвалить.

Кому до поту, а кому в охоту.

Ніколи — і носа втерти.

Наліг, як циган на ковадло.

От тобі віз і перевіз.
– Оце тобі все діло зробив.

Очам страшно, а руки зроблять.

Роботи — до сьомої суботи.

Тягни кобило, хоч тобі не мило (робить, робить, — та само собі і приказує).

Узялися за діло, як воші за тіло.

Щира праця мозолиста

Бджола мала, а й та працює

Діло майстра величає

Для нашого Федота не страшна робота

Ранній пізньому не кланяється

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися

Без труда нема плода

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти

Не побігаєш — не пообідаєш.

Де руки і охота, там спора робота.

Не журись, та за діло берись.

Яка кроква, така й лата, яка праця, така й плата.

Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.

Гірко поробиш — солодко з'їси.

Доки не впріти, доти не вміти.

Хто дбає, той і має.

Попороби до поту, то й поїси в охоту.

Без трудів не їстимеш пирогів.

Лежачого хліба ніде нема.

Білі руки чужі труди люблять.

Без діла жить — тільки небо коптить.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.

Маленька праця краща за велике безділля.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

Не святі горшки ліплять.

Не навчишся плавать, поки в вуха води не набереш.

Коли не пиріг, то й не пирожися, коли не тямиш, то й не берися!

Роботящі руки гори вернуть.

І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.

Доброму коневі — не довгі версти.

У вмілого руки не болять.

В умілого і долото рибу ловить.

Коваль клепле, доки тепле.