Напишите хоть то, что знаете Укажіть вид римування у наведених рядках з твору Миколи Вороного «Блакитна панна» Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах…; А: Кільцеве Б: Білий вірш В: Суміжне Г: Перехресне 3. Укажіть, який вірш Олеся став популярним романсом. А: «З журбою радість обнялась...» Б: «О слово рідне! Орле скутий!» В: «Чари ночі» Г: «Ти знов мене не кохала» 4. Визначте віршовий розмір поезії Олександра Олеся «Чари ночі». А: Ямб Б: Хорей В: Чотиристопний ямб з пірихієм Г: Чотиристопний ямб 5. Найістотнішим у долі В. Винниченка, політика і митця, були болісні роздуми… А: про емігрантів Б: про збереження краси рідної природи В: про власну родину Г: про рідний народ 6. В. Винниченко збагатив українську драматургію... А: проблемно-філософськими п'єсами Б: історичними трагедіями В: інтимними комедіями Г: розважальними водевілями 7. З 1902р. В. Винниченко заявив про себе як... А: політик Б: мистецтвознавець В: критик Г: літератор 8. Визнання В. Винниченка письменником відбулося після написання ним твору... А: «Сонячна машина» Б: «Гріх» В: «Краса і сила» Г: «Рівновага» 9. Письменник-новатор В. Винниченко зумів поєднати... А: художній досвід класики з інтенсивним засвоєнням естетичних ідей свого часу Б: політику і культуру В: соціальне і національне Г: комічне і трагічне, ідейно-художній досвід кращих письменників минулого 10. «Кого у нас читають? — В. Винниченка. Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки інтереси сходяться на літературі? — В. Винниченка», — так зазначав... А: І. Франко Б: Д. Павличко В: Леся Українка Г: М. Коцюбинський 11. Які тенденції наявні у творчості О. Олеся? А: Імпресіоністичні, експресіоністичні Б: імпресіоністичні, неоромантичні В: неореалістичні, експресіоністичні Г: неоромантичні, символістські 12. Дорога в Казку з твору О. Олеся — це символ… А: нездійсненної мрії Б: обману, хибного шляху В: творчості, фантазії Г: духовних поривань до кращого життя

ща через 5 мин скину ответ занит

Пам'ятник Тарасу Шевченку в Києві вже давно став центром будь-яких заходів, пов'язаних з ім'ям Великого Українця і, водночас, одним із символів столиці. Утім, все ж таки не так давно, як можна було б подумати, знаючи про ту глибоку шану, з якою ставиться наш народ до Тараса Шевченка. Пам'ятник навпроти "червоного" корпусу Київського національного університету, який також носить ім'я Тараса Шевченка, було відкрито 6 березня 1939 року – рівно 75 років тому. Відкрито з п'ятої спроби, після тривалої боротьби за саму можли

ответ: Співцем чудової української природи можна назвати Григора Тютюнника. У його творах чимало майстерних описів краєвидів рідної землі. Письменник тонко підмічає стан навколишнього світу. Через описи картин природи митець передає душевні переживання своїх героїв. Не є виключенням і оповідання Григора Тютюнника “Дивак”. Вже з перших рядків цього невеликого твору ми потрапляємо до зимового світу, в якому живе маленький школярик Олесь, за його вчинками і думками починаємо розуміти добрий, лагідний характер хлопчика, його мрійливість , художню уяву.Олесь любить малювати на снігу. Інші діти простують до школи і не помічають, що сніг, наче білий чистий аркуш паперу, на якому можна створити картину оточуючого світу. Олесь не просто йде собі в школу. На цій, ніби й недовгій дорозі, з ним трапляються різноманітні пригоди.Він відкриває для себе чимало цікавого, дослухається до ніжних струн природи.Для передачі почуттів свого героя автор знаходить лаконічні образи, точні слова, за якими розгортаються дивні картини. Для Олеся дятел, що порядкує в бору, не просто звичайна пташка. Він – дроворуб. Бо й справді, чимось схожі ритмічні дятлові поцокування на рухи чоловіка, що рубає дрова. І тріски летять від дерева так само, як від сокири дядька-дроворуба.Достатньо невеликого опису про те, як прислухається хлопчик до звуків, що линуть десь із самого стовбура сосни, коли він підгортає і натоптує чобітком сніг під коріння, щоб зрозуміти: Олесь не тільки милується природою, любить її, він прагне захистити навколишній світ, зберегти дерево, що вмирає.Природа йому віддячує за доброту. Вона розмовляє із хлопчиком, винагороджує його допитливість. Мало в кого з’явиться бажання лежати на холодному льоду та вдивлятися крізь нього у воду. Але тільки не в Олеся. Чи й справді так є, чи тільки йому ввижається підводне царство, але хлопчик бачить крізь товщу льоду дивовижний світ. У ньому карасик стає дядьком, з яким можна привітатися. Щука – це хижа чорна блискавка, яка нищить маленьку рибинку. Олесь не любить зла.Саме тому він з усієї своєї дитячої сили б’є по льоду, щоб врятувати пліточку.

Навіть шкільний дзвоник не може відірвати хлопчину від уявного світу, в якому йому цікаво і затишно. Йому важко сприймати сувору шкільну дійсність, в якій треба малювати нудного перегнійного горщечка. Тому Олесь відстоює своє право на мрію і красу.

З-під його олівця народжується зваблива частинка природи: дятел, якого бачив по дорозі до школи.

Таке тонке відчуття дитиною ніжних струн природи передають в оповіданні й інші художні описи. Для Олесевого допитливого ока синички не літають, а пурхають, горобці – вовтузяться.

Хлопчика називають у селі диваком. Але це тому, що люди не розуміють яскравого неповторного світу, в якому він живе. їм ближчі земні прагматичні бажання. Для дядьків більше важить не стогін вільх, що тривожить душу, а те, що риба в ятір піде.

Дідові Прокопові здається, що він вчить онука правильній житейській мудрості пробиватися вперед: того ліктем штовхнути, того “почтом”. Але у хлопчини інший шлях. Він пізнає життя через природу, намагається зрозуміти її одвічні таємниці.

Для нього це – найвища мудрість.