ПРОДОВЖИТЬ РЕЧЕННЯ.ВИЛЬНИЙ ВИРШ -ЦЕ

Небольшой поэтическое произведение, написанное ритмизированной языке, чаще всего с рифмованием строк.

Объяснение:

Объяснение:

Сашко Фадійчук – один з головних героїв повісті Марини Павленко. Він колишній сусід Софійки. Цей хлопець, на відміну од Вадима, живе бідно і змушений підробляти роздрібною торгівлею. Хлопчик погано вчиться, бо вже змалечку має допомагати мамі прогодувати малих сестричок, яких дуже любить. Цей герой наділений високими моральними якостями.

Сашко – безкорисливий, завжди готовий прийти на до своїй подружці Софійці, виявляючи при цьому рішучість і безстрашність. Вадим називає його «бомжиком», але Сашкові щирість і відданість схиляють симпатії читачів на його бік.

Сашко – позитивний персонаж, він любить Софійку, усіляко підтримує і допомагає в її пошуках. Сашко зневажає Вадима.

Риси характеру Сашка: працьовитий, сумлінний, відповідальний

У кінці повісті, будучи дорослим, Сашко став власником ресторану «Русалонька».

Джерело: https://dovidka.biz.ua/rusalonka-iz-7v-harakteristika-sashka

1-А   2-В   3-Б   4-Г   5-В   6-В

7. Химерна проза - піджанр прози, у якому розповідається про неймовірні події, де реальне поєднується з фантастичним, умовним; засоби іронії, гротеску, театральності — з елементами фольклорної та міфологічної поетики. У «химерних» творах відбуваються дивовижні метаморфози з персонажами, зміщення подій у часі та Саме такі метаморфози відбуваються з героями творів В.Дрозди і Ю.Винничука.

8. Юрій Винничук «Місце для дракона». Проблематика твору: роздуми про добро і зло, вірність і зраду, доцільність самопожертви», відповідальність кожного за власні вчинки й моральність суспільства. Життя без розчарувань так само неможливе, як без любові та вірності. Але до чого ж дивне сусідство: дружба — і підступ, відданість — і зрада.

9. Образ білого коня Шептала — алегоричний. Він уособлює яскраву людську особистість, яка під впливом повсякденного життя втрачає свою індивідуальність, губить кращі риси свого характеру, пристосовується, починає діяти, “як усі”. Лише на мить вирвавшись із неволі, кінь відчув себе щасливим, але потім усе ж дійшов висновку, що краще бути покірним та слухняним під захистом сильнішого, надавати перевагу реальності, а не мрії.

Риси коня Шептала: покірний, роботящий, пишається своїм походженням, любить волю, здатний до критичного мислення, поважає Степана

Объяснение:

Мати розповідала Шепталові про гордих білих коней.

Цитата "Шептало спинився, нашорошив вуха і сторожко скосив очі. Він був сам-самісінький на всю луку. Мовчала трава.. Білий кінь сп"яніло заіржав, не в силі стримувати буйної радості.

З підручника: Щоб говорити про проблемні втрати індивідуальності людини в тогочасному суспільстві.. донести свої думки до читачів автор зміг,створивши алегоричний твір про білого коня.

Цитата: Єдине, на що пустельник ніяк не хотів погодитись, це навчить дракона грамоти.

Цитата:  Пустельник витер долонею мокре обличчя: Я казав: не від нього зло... Воно в нас самих.