Тематична контрольна 4. Творчість В. Дрозда Ю. Винничука В. Чемериса 1 варіант

Чіпка (Ничипір) Варениченко – головний герой роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» П. Мирного. Він є байстрюком, сином Мотрі, чоловіком Галі.Зовнішність: він мав «дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка», «ні високого, ні низького зросту, – тільки плечі широкі, та груди високі…».Характер: у Чіпці живуть дві людини – правдошукач і розбійник. Як правдошукач він є допитливим, хазяйновитим, кохає Галю і любить Мотрю й бабу Оришку, прагне справедливості для усіх. Ставши розбійником, у ньому є жорстокість, бажання випити, здатність віддати усе, щоб «забутися», втілює у собі образ революціонера, бунтаря, який кривавими методами хоче створити нове справедливе суспільство.Ставлення до інших: Чіпка любить свою бабусю й матір, дружить із працьовитим Грицьком, кохає Галю. Коли ж підпадає під вплив горілки та Лушні, Матні й Пацюка, то забуває і навіть кривдить матір, відрікається від порядних знайомих, ненавидить увесь світ і здатен на вбивство.Ставлення інших до Чіпки: у дитинстві його любили лише рідні, він дружив з Грицьком. Суспільство жорстоко ставилось до нього, бо Чіпка був байстрюком. Коли Чіпка став господарем, люди почали його навіть поважати, висували у земство, його кохала Галя. Ставши розбійником, суспільство бачило в ньому лише монстра, а для своїх товаришів по його чорному промислу він став ватажком.Ставлення автора до Чіпки: Панас Мирний та Іван Білик досліджують процес перетворення людини з правдошукача до вбивці. Вони йому співчували, розуміючи, що він – породження суспільства, але в кінці засуджують його, що той не зміг протистояти цьому жахливому впливу і почав вбивати.Перетворення Чіпки на злодія – результат «дурних умов», у яке його заганяло суспільство та індивідуально-психологічні особливості цієї людини. Якби він зміг побороти в собі бажання помсти, він став би позитивним героєм, прикладом, що треба боротися за себе, але мирним шляхом. Але внутрішня слабкість, проявлена у його пияцтві та розбоях відвертає у мене будь-які симпатії до нього

Якось так повелося, що кожна нація вибирає собі улюбленого класика і його головний твір проголошується національною настільною книгою.

Звичайно, це в абсолюті.

Адже хай як не буде згуртованою нація, неможливо всіх примусити користуватися одним підручником.

Навіть якщо цей підручник – Кобзар.

Так, у порівнянні з багатьма іншими настільними книгами, Кобзар охоплює набагато більше: тут і любовна лірика, й гімни-протести, релігійні пісні, заклики до боротьби, історичні твори, пророкування.

Особисто для мене – Кобзар досі неперевершена книга.

Але ж чи повинен на столі бути один Кобзар?!

Кожна поважаюча себе людина повинна мати як мінімум три книжки: Кобзар – як демонстрація українськості, фахова книжка – щоб бути неперевершеним працівником і книжка з хобі – щоб у хвилини дозвілля насолоджувалася душа.

Фахова книжка – це довідник, підручник чи рекомендації щодо професії, за якою саме працює людина. Чим частіше заглядаєш до неї, тим краще виконується робота.

Найкраще мати власний додаток до такої книжки – грубенький зошит у який записувати те, що було знайдене особисто, почуто чи вивчено поза сторінками фахової книжки.

Повсякчасне студіювання даної літератури не просто дозволить підвищити продуктивність праці, а й дозволить постійно перебувати у професійному рості.

Японці навчаються все життя, бо саме життя не стоїть на місці. Та й кожна людина відчуває потребу постійної освіти.

Взяти лишень нові технології, особливо мобільні телефони та комп’ютери.

Більшість людей, які ними не користуються, не просто обмежені в фінансах, вони обмежені у можливості (або бажанні – бувають і такі) навчання.

Не секрет, що старше покоління цурається комп’ютерів саме через складність. І спробуйте пояснити, що комп’ютер це надто складно – підліткові. Він вас просто не зрозуміє.

Більшість (абсолютна) підприємств, які дісталися Україні з часів радянського союзу, мають обладнання щонайкраще кінця 70 років.

Як новина вважається обладнання випуску початку 80 років.

А щодо старезного – я сам працював ще у 2006 році на пресах, виготовлених у 1932 та 1947 роках!

Звичайно, що таку роботу можна вивчити і без спеціального підручника, але це не вірно.

Часто гав, як робітник з 25 літнім стажем, на одному й тому ж обладнанні (навіть не модифікованому) допускали грубезних помилок, які знижували якість кінцевої продукції, або ж перетворювали її на брак.

Та й крім фізичної роботи існують інші види діяльності. Зараз майже половина населення працює на двох роботах, і як правило друга робота – більш сучасна.

Це і торгівля на ринках, це і ремонти, це і будівництво, чи й перевезення. Без знання законів бізнесу та законів оподаткування на базар можна не ходити.

Не знаючи характеристик сучасних буд матеріалів нічого також братися за будівництво.

Не кажу вже про перевезення з велетенськими штрафами на дорогах. Це також фахові знання. І якщо обладнання на основній роботі не мінялося останні 40 років, то нормативи для підробітку буває змінюються ледь не щомісяця.

Объяснение: