пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. на мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.
українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.
багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.
у пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:
під гаєм в'ється річенька,
мов скло вона блистить.
долиною зеленою,
кудись вона біжить.
основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розпові пісні.
в інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця:
сопілочка калинова, ясенове денце
не сопілка тото грає, а любкове серце.
як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. у них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них.молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом.
також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим:
вернися, синку, додомоньку,
змию, зчешу головоньку.
а перейнятися силою пісні багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. пісні стільки можуть розповісти про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. допоки ми їх знаємо чи співаємо - пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
ТЬ Тематична контрольна робота № 4 Творчість В. Дрозда, Ю. Винничука, В. Чемериса ВАРІАНТ І Початковий і середній рівні 1. Люботинському князеві з повісті-казки Ю. Винничука потрібен був дракон, щоб А знайти собі зятя Б в битві з ним В настрахати ворогів Г залучити туристів 2. Дракон Грицько з повісті-казки Ю. Винничука нагадував князівні при першій зустрічі А квіточку Б сонечко В бджілку Г метелика 3. Чого не робив Федько з повісті В. Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» для закоханого Вітьки? А складав серенаду Б давав списувати домашні завдання В написав вірша до газети Г добував гроші для кіно 4. Високий, худий, запальний, рвучкий. Це портретна характеристика героя повісті В. Чемериса А Вітьки Б Федька В Петра Г Грицька Причепи 5. Сватання до Галі Козачок у сюжеті повісті В. Чемериса є А експозицією Б зав’язкою В кульмінаційним моментом Г розв’язкою 6. Найбільше кінь Шептало не любив А їздити на базар, крутити колесо Б ходити з усіма кіньми на водопій В возити важкі вантажі — дрова, цеглу Г битися, штовхатися біля кормушки Достатній рівень 7. Продовжте речення. Прикладом знеособлення людини є герой твору... Чому? Поясніть свою думку. 8. Порівняйте образи Вітьки Горобця, Федька Котигорошка та Галі Козачок із повісті В. Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання», знайдіть спільне та відмінне. Високий рівень 9. Виконайте одне із завдань. А Напишіть твір-роздум «Значення культури спілкування, перших почуттів підлітків у подальшій долі, в утвердженні себе як особистості в соціумі». Б Придумайте інше закінчення історії дракона Грицька за умови, що він завчасно полетів із Люботина в інші краї.
Объяснение:
1 - А
2 - Г
3 - Б
4 - А
5 - В
6 - А
7 - Кожна людина має певні проблеми, коли вона знаходиться в суспільстві. Суспільство влаштоване таким чином, що в ньому завжди є місце для запеклої конкуренції. Економічна теорія впевнено говорить нам про те, що ресурси нашої планети обмежені, тоді як потреби людини кордонів просто-таки не мають. Саме з цієї причини люди і спільноти конкурують між собою постійно, намагаються отримати якісь вигоди для себе, тим самим позбавивши цих вигод інших людей і спільноти.
Приблизний приклад всьому сказаному вище було наведено авторів у його цікавому творі «Білий кінь Шептало». Красивий білий кінь по імені Шептало займався зовсім не властивою для себе справою – був звичайним тягловим конем. Як відомо, коні бувають різні, білі коні надзвичайно рідко використовуються для важкої роботи, до неї, як правило, залучають інших коней. Тим не менш, волею доль Шептало опинився в ситуації, де йому довелося виконувати дійсно важку роботу. Природно, Шептало не міг бути цим задоволений. З одного боку, він розумів, що тяжко працювати – це не його справа, з іншого боку, він змирився зі своєю долею. Втім, він розраховував хоча б на якусь повагу. А ось поваги до нього не було, адже коня навіть били незаслужено. Зрештою, тварина не витримала і просто втекла від своїх господарів. Правда, потім коню довелося повернутися через власне почуття підвищеної відповідальності.
8 - https://dovidka.biz.ua/vitka-galya-abo-povist-pro-pershe-kohannya-tsitatna-harakteristika/ (тут все описание)
9 - Людина — продукт соціалізації і насамперед людина стає людиною завдяки спілкуванню. Людство знає чимало прикладів, коли дитина, потрапляючи в ранньому віці в середовище тварин, виживала, але не ставала людиною в повному розумінні цього слова. Причина — відсутність можливості наслідувати і, особливо, спілкуватися з людьми. Отже, спілкування має величезне значення як для становлення людини, так і для її подальшого життя в суспільстві.
Головна особливість спілкування — взаємодія. Процес спілкування охоплює соціальну взаємодію членів суспільства — їх спільну діяльність, інтеракцію і власне комунікацію. Упорядкованість досягається за до правил і норм, які регулюють характер спілкування залежно від його мети і засобів. Спілкуючись, люди повинні рахуватися із соціальними нормами, звичаями, традиціями, що існують у даному суспільстві, колективі.