4) Найбільше захищав підтримував Славка Беркуту ….5) Діди-перевізники здійснили подвиг: …6) Події твору «Шпага Славка Беркути» розгортаються у …7) Остап і Соломія зібралися втікати у( на, за) ….8) Найбільше кінь Шептало не любив ….​

напганкшина7нщпг5щтга6

ответ: Это немного не то но лол почему бы и нет

Объяснение:Катерина - персона з наочно окресленими персональними особливостями

характеру. Вона не така сильна душа, як Ганна. Для неї в житті основним було

лише закоханість і репутація, віра в кохану людину, для цього вона витримувала

будь-які свої біди і втрати. Втративши значення власного існування, вона не

бачить іншого шляху, навіть син не утримує її від ще одного гріха - самогубства.

Ганна зосереджується на дитині. Вона самозрікаеться в ім'я сина, любов до

нього долає все інше. Їй притаманний "тихий героїзм». Наймичка натура цільна

і, в конкретному сенсі, бездоганна і індивідуалізована. Вона "безневинна"

жертва соціальних обставин, спокутує все життя власний проступок.

У обох творах головна увага зосереджена на переживаннях жінки-покритки,

жінки-матері. У поемі «Наймичка» Шевченко ніби знову повторює епопею

Катерини, горе її бідної любові, але разом з цим розробляє її по-новому. Обидві

зображені їм жінки були нещасні, але одна з них все-таки зуміла зробити

кращою долю свого сина.

ответ: Это немного не то но лол почему бы и нет

Объяснение:Катерина - персона з наочно окресленими персональними особливостями

характеру. Вона не така сильна душа, як Ганна. Для неї в житті основним було

лише закоханість і репутація, віра в кохану людину, для цього вона витримувала

будь-які свої біди і втрати. Втративши значення власного існування, вона не

бачить іншого шляху, навіть син не утримує її від ще одного гріха - самогубства.

Ганна зосереджується на дитині. Вона самозрікаеться в ім'я сина, любов до

нього долає все інше. Їй притаманний "тихий героїзм». Наймичка натура цільна

і, в конкретному сенсі, бездоганна і індивідуалізована. Вона "безневинна"

жертва соціальних обставин, спокутує все життя власний проступок.

У обох творах головна увага зосереджена на переживаннях жінки-покритки,

жінки-матері. У поемі «Наймичка» Шевченко ніби знову повторює епопею

Катерини, горе її бідної любові, але разом з цим розробляє її по-новому. Обидві

зображені їм жінки були нещасні, але одна з них все-таки зуміла зробити

кращою долю свого сина.