Мовно-літературну тему до однієї з рубрик ''Про це цікаво знати'', ''Як ми говоримо '', ''Антисуржик '', ''Ці чудернацькі фразеологізми '', ''У творчій лабораторії письменника ''(на вибір)

Однією з визначальних рис феномену Тараса Шевченка є
здатність поєднувати різновекторні та різносторонні сили духовного
існування людини. Творчий доробок Поета забезпечив цілком
осяжний і адекватний резонанс на базові цінності суспільного й
особистого життя людини тієї доби. При цьому, зауважимо, і доби
сучасної також. Поетична історіософія Тараса Шевченка – це
осмислення ним подій і особистостей. Митець не творить
панегіриків і похвал. Він проникає у глибинну сутність того, що
сталося, аби усвідомити і зрозуміти причини злетів і падінь
української нації. Історіософія Тараса Шевченка зосереджена на
особистісному началі, він дивиться на історичне минуле через
призму конкретних постатей, тих діячів, які вершили долю народу.
Водночас історія, наголошує Поет, завжди має бути уроком для
нащадків і джерелом роздумів людини про вічність буття і його
здатність до оновлення.
Історіософія Тараса Шевченка глибоко національна. Для
Поета свобода нації та державна незалежність є речами тотожними.
Саме тому митця цілком правомірно можна назвати речником та
ідеологом української державної незалежності.

ответ: Тема: зображення життєрадісного настрою, ніжного ліризму та оптимізму  ліричної героїні

Головна думка: заклик бути життєлюбом та оптимістом («Пролітаю між людьми похмурими»)

Провідний мотив: радіти кожній миті та дивитися на труднощі оптимістично, щоб життя не було похмурим (прагнення переповнити кожну мить життя)

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська (патріотична)

Збірка: «О краю мій» (1999)

Жанр: вірш

Художні засоби

Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими

Персоніфікація: «радість тулиться»

Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»

Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».

Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою!»

Кількість строф: три

Вид строфи: катрен (чотиривірш)

Віршований розмір: тристопний анапест (трискладова стопа з наголосом на третьому складі UU_)

І     |са   |ма | я  | на |но |гах   |не |всто|ю,

Про|лі   |та  |ю  |між|лю|дьми |по  |хму|ри|ми,

Ко  |за  |чка|вда|ря  |ю |по     |під | му |ра  |ми

Бо  |хло|пчи|на |не  | да|є      |спо |ко  |ю!

Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/).  

UU_/ UU_/ UU_/U

UU_/ UU_/ UU_/UU

UU_/ UU_/ UU_/UU

UU_/ UU_/ UU_/U

Римування: кільцеве (АББА)

Рими: причина – хлопчина, вулицю – тулиться, звикли – мотоцикли, метелиця – стелиться, встою – спокою, похмурими – мурами  

Объяснение: