5. Хто був флегматичним у творі «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» В. Чемериса? А Галя; Б Вітька; В Федько; Г Петро.

В)

Объяснение:

Федько був флегматичним

Що слово – то наука. Це про народну мудрість. Що може бути краще за фольклор, який був, є і буде найкращим порадником?

Сьогодні я хочу розповісти про неоціненні коштовності українського народу – прислів’я і приказки. Це короткі влучні вислови – звід правил, яким людина має керуватися у повсякденному житті. Вони не констатують якийсь факт, скоріше рекомендують, застерігають, схвилюють і засуджують.

В прислів’ях не має готового вирішення якоїсь проблеми, а тільки порада, і поштовх до роздумів. Прислів’я і приказки цінні не лише через те, що в них ховається авторитет наших предків, а й тому що вони зачіпають практично кожну ділянку життя пересічної людини, її побуту, принципів її існування.

Тут можна знайти до у вирішенні практично будь – якого життєвого питання, будь – то значення розуму в нашому житті, правда і неправда, любов, праця, добро і зло, розум і неуцтво, здоров’я, родина, гроші і т. д.

Поради, що є у прислів’ях та приказках підійдуть усім. І старим, і молодим і ще зовсім юним. Ось наприклад прислів’я про наші вчинки: « Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю». Тобто твоя доля напряму залежить від твоїх вчинків і лише тобі вирішувати якою вона буде – щасливою чи нещасною, адже якщо ти будеш доброю і чуйною людиною і чинитимеш відповідно, то і люди будуть відноситись до тебе добре і доля буде щасливою.

Або прислів’я, яке також дуже мене вразило, про виховання дітей: «Боги й діти живуть там, де їх хвалять». Тобто, якщо дитину люблять, то вона виросте щасливою і успішною. Про моральне виховання: « Правдою весь світ зійдеш, а неправдою ані до порога», тобто завжди потрібно говорити правду, якою б вона не була.

Фольклор можна використовувати навіть у психотерапії. Усна словесність може лікувати душу. Чули: «Нема зле, щоб не вийшло на добре»? Тобто людина сама уже може себе підбадьорювати і налаштовуватись на позитив. Ми і справді не знаємо, що в перспективі ця «чорна», на нашу думку, подія принесе.

«Гарна, як ружа», «Міцний, як мур», «Ліниві, як мухи», «Життя, як у казці», «Довірливий, як пес», «Хитрий, як лис», - таких порівнянь є тисячі. Одне-два речення, а мудрості як в цілій книжці!

Короткі влучні вислови є в кожної країни, але український фольклор – неповторний!

Тут вот прочитай и выпиши что надо

"В кого гроші, той і хороший, а як їх нема, то всім дарма", - стверджує народна мудрість. Та як насправді ці кольрові папірці впливають на долю людини, на ставлення до неї інших? 
Деякі люди вважають, що саме від грошей усе лихо на світі. І вони все ж таки мають рацію. Звернувшись до історії, можна гати, як відомі і дуже розумні люди гинули через жадобу до влади і величезних статків. Хоча нащо ходити далеко? Згадайте, коли ви в останнє чули слово "криза"? Нещодавно? Ото ж вам і воно. Тому дійсно думка щодо грошей як руйнівнної сили має право на актуальність у наші дні.
Щодо іншої думки, а саме визначення грошей як сили рушійної, знайдуться й свої прихильники. Гроші - це все ж таки один із важливих чинників людського просування по кар'єрі. Проте щоб гроші не "спливли" марно, ми маємо приділяти їм певну увагу, знати, навіщо вони нам потрібні і звідки вони беруться. Народне прислів'я каже: "Трудяща копійка годує довіку". У світі нічого не буває просто так: щоб щось отримати, ми повинні щось віддати у відповідь. Гірко заробиш, солодко з'їси.
Отже, якими поганими або гарними гроші нам не здавалися, вони були, є і будуть однією із складових нашої буденності, тому треба завжди пам'ятати - хто не береже копійки, той сам не вартий карбованця.