Чим відрізняється образ Катрі від образу Устини?​

ответ:С. Д. Аляб’єва, спеціаліст вищої категорії, старший учитель Криворізького науково-технічного металургійного ліцею № 16, Дніпропетровська обл.

Тема. М. А. Г. Енде «Джим-Ґудзик і машиніст Лукас». Фантастична країна Усландія та її мешканці. Моральні цінності, що утверджуються у творі

 

Мета:

-навчальна: до учням усвідомити ідейно-художні особливості повісті-казки М. Енде, прочитаної самостійно;

-розвивальна: розвивати навички самостійного обрання та читання художньої літератури відповідно донахилів та здібностей; розширювати кругозір учнів;уміння виокремлювати головне, робити висновки;

-виховна: спонукати до вдумливого та зацікавленого читання художньої літератури; прищеплюватилюбов до книги, сповідування загальнолюдськихцінностей, які утверджуються у кращих творах всесвітньоїлітератури, естетичний смак.

Теорія літератури: повість-казка, біографія, героїхудожнього твору, художні особливості, реальне тафантастичне, анкета.

Тип уроку: урок — бесіда з позакласного читання.

Обладнання: мапа світу, портрет М. А. Г. Енде,видання творів автора, створені учнями ілюстраціїдо

   Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину. У народі кажуть: "Хто багато читає, той багато й знає". Кожен — інтелігент, бізнесмен, робітник — має хоча б невеличку особисту бібліотеку. 

Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. Та коли уважно прислухаєшся, то можна почути, як книги пошепки розмовляють із тобою. Вони розкажуть чарівну казку, цікаву повість, з їх сторінок забринять невідомі вірші, які ми пам'ятаємо довго, а можливо, й ціле життя. Саме з книжок ми дізнаємося про те, як живуть народи різних країн, як виборюють вони свободу, а ще дізнаємося про відкриття науки й техніки, про рослини й тварин, про планети, зірки й туманності. З давніх-давен письменники, учені відображали в книжках знання та досвід поколінь, зберігаючи це все для нащадків. 

А колись у прадавні часи на світі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Замість сторінок пращури використовували каміння, дерево, стіни печер. Пізніше почали писати на глині, але це було також не дуже зручно. Справжній папір, схожий на той, що на ньому ми пишемо сьогодні, з'явився кілька століть тому. Відтоді й почали в усьому світі писати на папері. А тепер вони є, але майже ніхто не хоче їх читати. 
Я щиро вважаю, що телебачення та електронні машини ніколи не зможуть повноцінно замінити щасливих годин спілкування з книгою.