Твір" весна у моєму саду в

ответ: Весна - найпрекрасніша пора року! Пора, коли все прокидається й оживає, пора, коли хочеться жити й радіти життю.

Та награрніша весна у моєму саду! Невимовно гарно квітнуть дерева: яблуня як величезний біло-рожевий шар, гордовиті вишні й черешні, молоді саджанці груш. А квіти! Милують око тюльпани - білі, червоні, рожеві; трохи далі височіють жовті красені- нарциси; далі - прокинулися від зимового сну хризантеми й стирчать з землі рівними зеленими пагонцями. Вже цвіте полуниця - я люблю цю ягоду, кущі смородини й агрусу теж заквітчані жовтими квітами.

Приходьте до мого саду, і я з задоволенням проведу вам маленьку екскурсію. Впевнений, Вам сподобається!

Объяснение:

План 2 книги "На Козацьких Островах"
1. На Кам’яному острові
2. Швайка каже, що на землі Воронівки напали татари
3.  Хлопці лишаються на острові самі з Барвінком
4. На острів припливають два човна з трьома людьми, один з них - Тишкевич 
5. Хлопці беруть Тишкевича у полон
6. Козаки повернулися, Тишкевич втік
7. Швайка наказав всім тепер забиратися на Зміїний острів і погнався за Тишкевичем
8. Тишкевичу дають сотню людей, щоб той розбив козаків на Камяному острові 
9. Санько ворожить, і хлопців не помічають.
10. Швайко і хлопці ідуть степом, зустрічають пастуха Рашита
11. Швайко і хлопці в гостях у Вирвизуба
12. Пригоди Демка-Дурної Сили
13. Дід Кудьма вирішив, що Грицик залишиться зі Швайкою джурою, а Санько буде з ним.
14. Суд у плавнях: Грек дарує Демкові життя
15. Козацькі розмови на березі річки

1 в
2 а
3 а
4Соломія потонула в річці
5 Невідомий продав не справжні карбованці.
6 її захватили турки та продали сулейману
7 б 
Зовсім засліплений жадобою до грошей, тому легко стає жертвою досвідчених шахраїв-фальшивомонетників. Зажерливість до накопичення грошей і землі становить основний зміст образу Калитки. Герой не гребує ніякими нажитися, нерідко за рахунок руйнування господарства бідних селян, що через злидні тікають із села, і дрібних поміщиків. Земля — його мета, гроші — його засіб. Із цих двох речей складається його уявлення про життя. Від однієї тільки уяви про докуплений шмат землі в Калитки «диханіє спирає». Скупиться по-людськи поїсти, сам працює і не дасть відпочити й навіть наймитам. Вівтар своєї жадоби Калитка готовий покласти не лише свої сили й життя, але й майбутнє власного сина. Його скнарість переходить усі межі. Він спекулює навіть релігійними поняттями і принципами. У робітника він забирає половину хлібини, мовляв, «гріх у неділю снідать». Коли жінка збирається їхати до церкви, не дає їй коней, каже, що «худобу ганять в празник гріх». І авторитетно додає: «Блажен чоловік, іже скоти милує». Його справжня «філософія» шита білими нитками: «Скотина гроші коштує»