РЕБЯТКИ КР, ОСТАЛОСЬ ДО КОНЦА УРОКА 12 МИНУТ!Тема твору «Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку N№ 1 баЛесі Ворониної? а) ображення пригод хлопчика Клима, який, долаючи страх, врятував батьків відаваріїб) зображення пригод хлопчика Клима, який, долаючи страх, врятував Землю відепідеміїв) зображення пригод хлопчика клима, який, долаючи страх, врятував Землю відприбульців​

ответ: б)

Объяснение:

Вірш А. Малишка, навряд чи залишить когось байдужим.У поезії матір дарує синові рушник, вишиваний як символ життєвої дороги . В нім автор описує материнську любов , любов до України. З давніх давен Українським оберегом був рушник. Автор описує візерунки рушника, як свою життєву дорогу , але головне - і твоя незрадлива, материнська, ласкава усмішка. Саме мама завжди прощає, жаліє ,і допомагає вибрати правильне рішення, це дуже яскраво описує Малишко в вірші. Поезія змушує подумати про батьків, майбутнє, і час, коли ми будемо йти від материнського дому. Слова пронизують наскрізь , адже вічний образ вірша в наших серцях - образ матері.

     Ніна Бічуя "Шпага Славка Беркути".

     Цитатна характеристика Лілі.

     «Просунулась у двері світло-руса пелехата голова».

     «Нова учениця виявилася просто-таки незвичайною дівчинкою. По-перше, знала англійську мову так само добре, як українську… По-друге, безліч разів виступала по телевізору в дитячих передачах, по-третє, знімалася в кіно. По-четверте, вчиться у балетній студії театру».

     «Під час перерви вона сідала на учительський стіл, гойдала довгими ногами в строкатих панчохах і, страшенно горда з загальної уваги, перелічувала усі свої таланти».

     «У мене є мільйон фотографій… Що? Ти не чула про Ганну Романюк? А хто така Майя Плісецька - ти знаєш? А що таке па-де-де і батман - ти знаєш?»

     «Лілі показувала балетні па, дівчатка пробували повторити за нею кожен рух, а хлопчаки і чмихали зневажливо, і чудувались, і розпитували».

      «Вона й сама не довго ображалася, що її перестали слухати і розпитувати про знімання в кіно. Мугикала пісеньки на уроках, носила в клас паяца з великим червоним ротом від вуха до вуха: натягне клоуна на долоню, а він вклоняється, плеще короткими ручками і показує язика».

     «А після кожного зауваження за якийсь вибрик кумедно морщила ніс і дуже щиро обіцяла: «Я більше не буду, от побачите!»

     «Часом траплялося, що Лілі раптом серйознішала, її захоплювали незвичайні ідеї, і вона завзято бралася їх здійснювати».

     «Я відкриваю курси англійської мови. Записуйтесь. От побачите - я буду найкращою у світі вчителькою».

     «Діти приходили на заняття, ніби це й справді були курси. Лілі повчала їх з поважною міною, почепивши на носа невідомо де роздобуті окуляри. Розмовляла тільки англійською мовою і вимагала у відповідь того ж. Цілих два тижні на уроках ніхто не порушував дисципліну».

     «А потім дівчинка не з’явилася на заняття. Діти сиділи і чекали. Хтось уже запропонував іти додому, коли на порозі врешті стала "вчителька". Обличчя в неї аж палахкотіло рум’янцем, коротка зелена куртка вся змокла від снігу, а в руках Лілі тримала зв'язані докупи ковзани..."

     «І обвела товаришів безтурботним, упевненим поглядом людини, якій усе легко минається».

     «Лілі було дуже соромно, але ж хіба годиться отак відразу каятись!»

     «Лілі стояла, недбало хмикаючи, доки вони виходили, а потім жалібно схлипнула, сіла за парту і, затулившись мокрим холодним рукавом, довго плакала в порожньому класі…»

     «А іншого разу вона надумала ставити п’єсу про Попелюшку, і, звичайно, головна роль належала їй. Однак виявилося, що по ходу дії Попелюшці необхідно співати. А Лілі, на жаль, уміла все на світі, крім цього».

     «І ніхто з них поняття не мав, що Ліда напередодні говорила Попелюшці: «Добре тобі, ти будеш на сцені, а я за завісою…» «Лілі півночі зітхала, а вранці нагріла градусник біля груби, і мама здивовано обмацувала їй голову…»

     «У день вистави Лілі почувала себе справжньою Попелюшкою. Бідна, бідна дівчинка! Ніхто її не любить, не відає, яка вона хвора, яка самотня! Лілі увійшла в роль: замикається на ключ у кімнаті і перед дзеркалом влаштовує виставу сама для себе. Бідна маленька Попелюшка!»