1) Пантелеймон Куліш є: а) автор першого драматичного твору в укр. літературі б) зачинателем нової укр. літературі в) основоположником нової укр. літератури г) автором першого історичного роману в укр. літературі 2) Ценральним кофліктом роману П. Куліша "Чорна рада" є бородьба: а) між соціальними групами б) між запорожцями і міщанами в) між гетьманом Сомком і козаками г) за гетьманську булову між Сомком і Брюховецьким 3) Рядки: « - Я каралась весь вік в чужій хат мене, мій синочку! Я… я твоя мати» - взято із твору Шевченка: а) « Катерина»; б) « Гайдамаки»; в) « Наймичка»; г) « У нашім раї на землі…» 4) Творив на порубіжні культур двох народів: а) П. Куліш; б) М. Гоголь; в) Є. Гребінка; г) Т.Шевченко 5) Іван Брюховецький, Яким Сомко є героями твору: а) « Інститутка»; б) « Чорна рада»; в) « Тарас Бульба»; г) « Гайдамаки» Середній рівень 6) Установіть відповідність хронологічних меж і періодів творчості Т. Шев – ченка: 1. 1837 – 1843 а) період « трьох літ»; 2. 1843 – 1847 б) період останніх років життя; 3. 1847 – 1857 в) ранній період; 4. 1857 – 1861 г) період заслання; д) період навчання. 8. Установіть хронологічну послідовність подій у творі « Інститутка»

1г

2г

3а

4а

5б

6-не знаю

7-не знаю

1. На Кам’яному острові

2. Швайка каже, що на землі Воронівки напали татари

3.  Хлопці лишаються на острові самі з Барвінком

4. На острів припливають два човна з трьома людьми, один з них - Тишкевич  

5. Хлопці беруть Тишкевича у полон

6. Козаки повернулися, Тишкевич втік

7. Швайка наказав всім тепер забиратися на Зміїний острів і погнався за Тишкевичем

8. Тишкевичу дають сотню людей, щоб той розбив козаків на Камяному острові  

9. Санько ворожить, і хлопців не помічають.

10. Швайко і хлопці ідуть степом, зустрічають пастуха Рашита

11. Швайко і хлопці в гостях у Вирвизуба

12. Пригоди Демка-Дурної Сили

13. Дід Кудьма вирішив, що Грицик залишиться зі Швайкою джурою, а Санько буде з ним.

14. Суд у плавнях: Грек дарує Демкові життя

15. Козацькі розмови на березі річки

Від дорослих ми часто чуємо: "Гуртом і батька легше бити". Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка "Захар Беркут" зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть до здолати найстрашнішого ворога.

Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полону намагається до своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів тоді, коли її батько став зрадником. Але головним героєм твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов'язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює, ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі, і підтвердженням думки про необхідність єдності є останні слова Захара Беркута: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю".

Я повністю згоден з цими словами ватажка тухольців. З історії ми знаємо багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки ми довідуємось, що коли під час біди люди, князівства, країни об'єднувались, то завжди перемагали. Отже, сила наша в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині.