Картка № 11. Чому, на думку поета, для людини потрібен хрест за плечима («Чоловічий танець»)? Як цей символ впливає на її подальше життя, трудову діяльність, перебування у Всесвіті?2. Яким чином, на ваш погляд, падіння першого снігу автор намагається порівняти з пророком («Перший сніг»)? Наведіть переконливі аргументи?3. Дотримуючись «древнього полонинського звичаю», гуцули таким чином зможуть оберегти свою худобу від («Жива ватра»):а) буревію; б) неймовірної спеки; в) граду і зливи; г) пошесті і грому із блискавками Картка № 21. Чи варто, на вашу думку, дотримуватися тих порад, які надає поет у творі «Жива ватра» щодо безпеки отари? Наведіть переконливі аргументи.2. Підтвердіть або с тезу, вмотивовуючи її: «Перший сніг — здатність поета відчути магію буття» («Перший сніг»3. В образній системі поезії «Чоловічий танець» відіграє валиву роль:а) явище природи; б) безоднє небо; в) Ісус Христос; г) грішний світ

Объяснение:

Тарас Шевченко не випадково з усієї усної творчості вирізняє думу, адже саме в думах збереглася неписана історія нашого народу, її трагічні й героїчні сторінки.

Українські думи — це не безпристрасна оповідь про давно минулі часи, а сувора, мужня поезія про реальні події чи героїв, які давали, нападникам рішучу відсіч.

У думах немає дат, але події точно вгадуються і є емоційна оцінка невідомого автора, розкривається значення подій і образів героїв. Думи не відірвані від дійсності, вони відповідають прагненням та інтересам народу, мобілізовуючи його на боротьбу з ворогами. У кровопролитних війнах народ не змілів душею, не розтратив своєї духовної сили. У безперервній боротьбі гартувалося прагнення до волі, незалежності, а думи виховували національну гордість, духовність народу.

Як жанр народної поезії думи виникли в XV—XVI століттях. Виконували їх народні співці під акомпанемент бандури або кобзи. Саме за назвою музичного інструмента цих співців стали називати кобзарями. Часто кобзарі були сліпими. Існує думка про те, що в минулому співці були козаками, які потрапили в полон. Турки чи татари осліплювали старих полонених і відпускали на Україну. Сліпі козаки брали в руки кобзу і, йдучи від села до села, співали пісні і думи, в яких оповідали все, що пережили самі чи чули від своїх товаришів.

Головна тема дум — це оспівування ратних подвигів українського народу, розповіді про численні набіги на наші землі турецько-татарських людоловів, про козацькі походи, про боротьбу українського народу з польсько-шляхетськими панами.

Одним із найкращих зразків української думи є «Дума про Марусю Богуславку». Цей твір сповнений високого емоційного напруження. У ньому і гаряче благання, і стогін, і прокляття землі та віри бусурманської, що на все життя перетворювала тисячі українок, які потрапили в полон, на бранок.

Справжній розквіт народних дум пов'язаний із піднесенням козацького руху. Із кінця XVI століття козаки організовували великі походи на Крим та Туреччину, не раз на невеликих човнах-«чайках» перепливали Чорне море і брали міста- фортеці Козлов, Синоп, Царгород. Козаки, горді, відважні лицарі, сміливо дивилися у вічі смерті, завжди були готові стати на двобій з нею. Їхній хрест — шабля, Бог козаків — перемога, а пісня була молитвою. Думи цього періоду — це оспівування звитяги героїв, їхнього братерства, любові до батьківщини.

Думи — перлини народної поетичної творчості. Вони ніколи не втратять свого значення, адже в них відбите історичне минуле народу, його світогляд і почуття.

Подробнее - на -

ответ:паспорт

Объяснение:

Тема: зображення життєрадісного настрою, ніжного ліризму та оптимізму  ліричної героїні

Головна думка: заклик бути життєлюбом та оптимістом («Пролітаю між людьми похмурими»)

Провідний мотив: радіти кожній миті та дивитися на труднощі оптимістично, щоб життя не було похмурим (прагнення переповнити кожну мить життя)

 

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська (патріотична)

Збірка: «О краю мій» (1999)

Жанр: вірш

 

Художні засоби

Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими

Персоніфікація: «радість тулиться»

Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»

Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».

Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою!»

 

Кількість строф: три

Вид строфи: катрен (чотиривірш)

Віршований розмір: тристопний анапест (трискладова стопа з наголосом на третьому складі UU_)

І     |са   |ма | я  | на |но |гах   |не |всто|ю,

Про|лі   |та  |ю  |між|лю|дьми |по  |хму|ри|ми,

Ко  |за  |чка|вда|ря  |ю |по     |під | му |ра  |ми

Бо  |хло|пчи|на |не  | да|є      |спо |ко  |ю!

Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/).  

UU_/ UU_/ UU_/U

UU_/ UU_/ UU_/UU

UU_/ UU_/ UU_/UU

UU_/ UU_/ UU_/U

 

Римування: кільцеве (АББА)  

Рими: причина – хлопчина, вулицю – тулиться, звикли – мотоцикли, метелиця – стелиться, встою – спокою, похмурими – мурами  

 

Композиційна будова вірша

1 До мене радість тулиться (життєрадісність знаходити в житті)

2 Ніби поле перед нами стелиться (оптимізм потребує широкого поля для діяльності та допомагає долати труднощі)

3 Пролітаю між людьми похмурими (всеперемагаюча життєва радість і оптимізм проти сірості)