Твір на тему Богатир Карпат Іван Сила

Твір «Іван Сила – богатир Карпат»

Жив собі у минулому столітті на Закарпатті богатир Іван Фірцак, якого ще звуть Іваном Силою. Це була реальна постать нашої історії. Люди прозвали його ще Кротоном на честь давньогрецького силача, що міг носити бика на плечах. Іван сам теж міг носити биків на плечах. Можна вважати Івана Силу гордістю історії України. Таких людей треба більше, бо вони – великі та яскраві особистості.

Я читав художній твір про цього силача. Він називається «Неймовірні пригоди Івана Сили». Там розповідається, як Іван виборов титул найсильнішої людини світу. А починав він з важкої селянської роботи, а потім з вантажника на вокзалі. Твір розповідає про справжню дружбу, адже багато чим Іван завдячував своєму тренерові доктору Брякусу. Той зумів розпізнати його талант. На жаль, тренер рано загинув та не побачив світової перемоги учня.

Іван Сила був такою міцною людиною, що міг лежати на товченому склі, тягати зубами вантажівки, розривати ланцюги з заліза. Одного разу, коли він ще жив у карпатському селі, він мав орати поле плугом з коровою. Йому стало шкода тварини, тому він запряг до плугу себе замість корови та сам виорав поле.

Мені Іван Сила подобається тому, що він наполегливо тренувався та зумів показати усім свій талант. Я ще бачив про нього український фільм, що так і названий: «Іван Сила». Щоб ставати сильнішим, парубок цілими днями усюди носив з собою гирю у двадцять п’ять кілограмів. Він навіть їздив з нею у трамваях! А пізніше вже навчився такими гирями жонглювати! Іван – сильна духом та цілеспрямована людина. Він – приклад справжнього спортсмена.

Я вважаю, що справжня дружба перевіряється часом. За тривалий термін люди встигають разом пережити сумні й радісні події. Взаємна підтримка, щира радість та співпереживання можливі тільки між по-справжньому близькими духом людьми.

На мою думку, справжній друг, перш за все, має бути щирим. Він не завжди говорить в обличчя тільки приємні для тебе речі. Навпаки, він підкаже, де ти не правий, в чому твої помилки або неправильні погляди. Адже дуже важливо до близькій людині зрозуміти помилки, вчасно зупинити її від прийняття необміркованих рішень.

Що таке справжня дружба? На мою думку, це щирі взаємовідносини між друзями, при яких не може бути зради. Справжньому другу можна зателефонувати в будь-який час доби та поділитися своїми переживаннями або радістю. Він постарається зрозуміти тебе, вислухає, підтримає, дасть мудру пораду.

Мені дуже подобається казка Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц». Лис сказав Маленькому Принцу: «Якщо ти приручиш мене, ми будемо потрібні один одному. Для мене ти станеш єдиним у всьому світі. І для тебе я стану єдиним у всьому світі». Як на мене, саме ці слова показують сутність справжньої дружби.

Дружба триває довго, якщо в ній зацікавлені обидві людини. Треба цінити щирі стосунки, оберігати їх, намагатися зберегти. Не дарма є прислів’я: «Дружба — як дзеркало: розіб’єш — не складеш».

Справжня міцна дружба між людьми — це щастя, подарунок долі. Про це треба завжди пам’ятати.

Объяснение:

Чи часто ми, називаючи когось другом, задумуємось, а що ж це насправді таке – справжня дружба? Мабуть, що ні. Хтось один скаже: „В мене дуже багато друзів!”, але якщо його спитати, хто для нього є справжнім другом, він задумається і не зможе відразу відповісти.

А яким же має бути справжній друг? Чи є якісь загальнообов’язкові правила , „закони” справжньої дружби? На мою думку, правил немає і не бути не може. Тому що дружба вище цього...

У кожного свої уявлення про дружбу і справжнього друга. Для когось справжній друг – це той, хто „завжди ходить зі мною на різні вечірки і може позичити мені грошей”, а для когось – зовсім ні.

Для мене справжній друг – це той, хто не обмане і скаже правду, якою б гіркою вона не була. А ще друг ніколи не відмовить у до Коли потрапляєш в складну ситуацію, то першою протягнутою рукою буде рука СПРАВЖНЬОГО друга і, коли втрачаєш сили йти по життю далі, першим плечем підтримки буде плече СПРАВЖНЬОГО друга.

Друг перевіряється в біді і, щоб зрозуміти, чи друг поряд з тобою, треба ще пуд солі з’їсти з цією людиною.

Скористаюсь однією мудрістю: „Легко померти за друга, але важко знайти такого друга, за якого легко померти!” Я згодна, і можу ще додати, що дружба перевіряється часом і життєвими ситуаціями.

Підсумовуючи, можу сказати, що, справді, дружба не має законів, але, на мою думку, має бути табу. Табу на що? На зраду і на корисливість. Адже, коли з’являється або те, або інше, то дружба перестає існувати, як на мене. А ви зі мною згодні?

Объяснение: