Установіть послідовність подій у творі н. Бічуії «Шпага Славка Беркути». A Славко зустрічає тата дома після аварійної посадки літака. Б У школі відбувається суд над Славком. в Посперечавшись, Славко з Юльком б'ються на шпагах. г Славко їде на змагання до Харкова.

б,в,а,г

Объяснение:

Мені здається, що людина — це не просто назва певної істоти. Це звання. І, як кожне звання, воно передбачає високу відповідальність. Злу і жорстоку людину ми називаємо нелюдяною. Щось страшне і жахливе ми називаємо нелюдським. Отже, такі риси не належать людині. Інколи це слово пишеться з великої літери — Людина. Мені здається це правильним. Людяність — це добро, це чесність, це турбота про інших, це здатність прийти на до Тільки такою може бути справжня людина.Людина робить добро, не чекаючи винагороди за це. Інколи вона навіть може постраждати через це. Пожежник, який рятує від вогню дитину, не думає про власну небезпеку. Він робить добро, його вчинок називається людяним, а сам він є Людиною.Інколи про сміливу, відповідальну, сильну і добру людину можна почути, що це “справжня людина”. Значить, боягузлива, підступна, зла людина є “несправжньою”. То чи можна назвати таку істоту взагалі людиною? Я вважаю, що ні.Звання людини покладає на нас велику відповідальність. І ми повинні відповідати цьому званню.

Є у любій нашій школі різні типи класів. 

І чимало в нашій школі класів-лоботрясів. 

У цих класах добрі діти, гарні та веселі, 

І відразу після школи мчаться до оселі. 

Не цікавить їх навчання та не тягне в школу, 

Їм пошвидше би до друзів і собі додому. 

У цих класах усі діти ну зовсім не вчаться. 

І заходити до них вчителі бояться. 

Діти скачуть та грохочуть, голасно сміються, 

Їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються. 

І навіщо вони ходять в нашу гарну школу? 

Краще взялися б за розум та і йшли додому. 

Там вони би посиділи та поміркували, 

Як себе потрібно вести, щоб їх поважали