Як Сашко зрозумів що Сіроманець не сліпий?​

Водив зграю і он Александру

ответ:Сашко зрозумів що він сліпий поховавши його

Объяснение:

У романі Ю. Яновського "Вершники" ми гаємо боротьбу світоглядних принципів головних героїв -- братів Половців. У першій частині роману розповідається про те, що навіть дуже дружну сім'ю може розділити боротьба ідеологій. Брат пішов на брата. Вони були такі рідні, але й такі далекі через те, що належали до різних політичних груп. Але перед смертю кожен із братів згадує батьківський заповіт: " Такому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду". Це свідчить про те, що розуміння справжньої істини приходить до братів лише перед смертю, коли вони розуміють що родина є найважливішою цінністю. У кінці новели комісар Герт правильно підмічає: " Одного роду, та не одного класу", бо, дійсно, коли принципи перемагають людяність, тоді ти стаєш сліпим у серці і ти не можеш не відомстити за ці принципи. Неможливо зрозуміти людину, що вбила свого брата. На мою думку, сліпо слідувати принципам чи ідеології значить перестати бути людиною. мені було дуже боляче гати, як розривається родина Половців, як рідні брати гірше ворогів розривають свою землю. Більше того, ладні вбити один одного. 
    Отже, така страшна річ як громадянська війна може зруйнувати усе: міцні родинні зв'язки, братерську дружбу, єдність, повагу і тоді сім'я перестає щось значити. Саме тоді всередині перестає існувати Людина із моральними цінностями і перемагає одне лише прагнення взяти верх над ворогом навіть якщо це твій брат.
    
ну це мої думки) буду рада якщо до

Кожен вважає щось найважливішим у своєму житті, щось одне , але чи замислюємося ми чи потрібна нам поезія у повсякденому?
Напевно , що ні. Зараз люди, а особливо діти, багато часу проводять сидячи за комп ютером граючи ту чи іншу гру. Але все ж таки потрібно розвивати свою мову і багато читати Можна безкінечно наводити приклади «надзвичайно важливого і високого місця поезії в житті людини», можна писати довжелезні твори-роздуми про вплив віршів на формування особистості, можна диспутувати з любителями прози, але усі ці речі насправді є занадто мізерними у порівнянні з маленьким теплом у грудях людини, яка тримає в руках збірку улюблених віршів.  
 Поезія передає настрій і почуття самого автора , ставлення його до уряду того часу і баго інше. Коли ми читаємо твори , то розуміємо просту істину життя. Читаючи , ми ніби подорожуємо у інший світ , забуваємо про усе погане а натомість отримуємо багато новий відчуттів і переживань за того чи іншого героя.
Отже , я вважаю , що поезія повина  залишатися для нас одим із надбанням людини  і вона може змінити життя, якщо її у життя впустити. Моє вона змінює, наповнює й доповнює щодня.