5. Епізод Прощайте. Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає... є А експозицією Б зав'язкою В розвитком дії Г кульмінацією Д розв'язкою 6. На початку новели «Intermezzo» і в її фіналі наявний такий образ, як А Моя утома Б Жайворонки В Зозуля Г Три білі вівчарки Д Залізна рука города 7. Музичний термін Intermezzo, який став назвою новели, має значення: А прощання Б подорож В пауза Г усамітнення Д захоплення 8.Серед кличок вівчарок у новелі «Intermezzo» НЕ було такої, як А Оверко Б Пава В Панна Г Трепов 9.У творі ««Intermezzo» слова «Ми таки стрілись на ниві і мовчки стояли хвилину - я і людина. То був звичайний мужик» є А експозицією Б зав'язкою В розвитком дії Г кульмінацією Д розв'язкою 10.Слово «імпресіонізм» походить від французького impression, що в перекладі означає А «дійсність» Б «враження» В «правда» Г «емоції» Д «страх» 11. Тема новели «Intermezzo» - 4 А митець і суспільство Б українське село кінця XIX століття В становлення української інтелігенції Г гармонія людини і природи Д кохання і ненависть 12. Серед дійових осіб у новелі «Intermezzo» НЕМАЄ такої, як А Людське горе Б Ниви у червні В Залізна рука города Г Моя утома Д Селянська біда 13.У повісті «Тіні забутих предків» події розгортаються на А Галичині Б Поділлі В Покутті Г Буковині Д Гуцульщині 14. Події в повісті «Тіні забутих предків» розгортаються в такій послідовності: А танок із чугайстром - Марічка ділиться цукеркою з Іваном - Іван на полонині - одруження з Палатною Б Іван на полонині - Марічка ділиться цукеркою з Іваном - одруження з Палатною - танок із чугайстром В Марічка ділиться цукеркою з Іваном - Іван на полонині - одруження з Палатною - танок із чугайстром Г Іван на полонині - одруження з Палатною - танок із чугайстром - Марічка ділиться цукеркою з Іваном Д Марічка ділиться цукеркою з Іваном - одруження з Палатною - Іван на полонині - танок із чугайстром 15. Іван був у родині А десятою дитиною Б чотирнадцятою дитиною В вісімнадцятою дитиною Г дев'ятнадцятою дитиною Д єдиною дитиною 16. Щастю Івана і Марічки завадила така причина, як А соціальна нерівність Б приватна власність В родова ворожнеча Г нерозділене кохання Д зрада одного з них 17. Іван грав на А гармошці Б цимбалах В флоярі Г трембіті Д скрипці 18.Марічка, героїня повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», була з родини А Палійчуків Б Шевчуків ВДронів Г Гутенюків Д Довбишів 19.Українськими Ромео і Джульєттою називають героїв твору А Івана і Марічку Б Палагну та Юру В Івана та Палагну Г Івана й Химу Д Химу і Юру 20. Марічка при першій зустрічі з Іваном А почала битися з ним Б дражнила його В пригостила цукеркою Г погрожувала покликати старшого брата Д заплакала 21. У повісті «Тіні забутих предків» порушені всі названі проблеми, КРІМ А язичництва і християнства Б людини й природи В кохання і ненависті Г митця й суспільства Д життя і смерті 22. У повісті «Тіні забутих предків» є всі міфічні істоти, ОКРІМ А щезника Б чугайстира В арідника Г нявок Д лісовика 23. Дізнавшись про смерть Марічки, Іван А надовго усамітнився Б відразу одружився В хотів накласти на себе руки Г зник на шість років Д пішов у полонину 24.Установіть відповідність між персонажем та його характеристикою. Персонаж Характеристика 1 Іван 2 Марічка 3 Палагна 4 ватаг А стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню... Б ... з багацького роду, фудульна, здорова дівка, з грубим голосом й воластою шиєю... В ...наче дух полонини, обходить з вогнем стої-ще. Обличчя в нього поважне, як у жерця, ноги ступають твердо й широко, а дим з головешки фурка за ним крилатим змієм... Г ...улеслива баба, завжди така привітна, вона вечорами перекидалась в білого пса та никала по загородах сусідських... Д Вона скривилась, притулила руками до грудей сорочку і почала тікати... впали на землю нові кісники...

"Енеїда" І. Котляревського вийшла друком 1798 року. Але цій події передувала майже тридцятирічна, нехай і з перервами, робота над текстом. І письменник дійсно зміг досягти художньої досконалості тексту. Напевне, через наполегливу працю І. Котляревського і його природний літературний хист, які у поєднанні зазвичай і творять дива, українська література зараз може похвалитися цим прекрасним шедевром гумору і дотепності, краси і глибокого змісту.

"Енеїда" — перший твір нової української літератури. У чому ж полягало новаторство письменника? Насправді, цей твір принципово відрізняється від усього, що було створено українськими письменниками до того часу. Тому нова українська література починає свій відлік саме з цього твору.

Пишучи поему, І. Котляревський спирався на попередню традицію. У творі відчутні впливи філософії Сковороди, бурлескної літератури, інтермедій, вертепної та шкільної драми, поетичної традиції (зокрема, творів Некрашевича), а найбільше — впливи самого життя, народних звичаїв та традицій, народного характеру. Справа в тому, що у своєму творі Котляревський змалював життя народу, тоді як попередня література часто була далека від народного життя.

Великий внесок І. Котляревського полягає також і в залученні народної мови до літератури. Я навіть сказав би, що це неоціненний внесок. Народна мова і раніше зустрічалася у творах, але здебільшого це були твори "низьких жанрів" і вживалася вона з певною настановою, переважно для того, щоб підкреслити чиюсь неосвіченість тощо. І лише прочитавши поему видатного українського поета, ми одразу розуміємо, наскільки ця мова була багатою! Існують навіть словники української мови, складені на основі творів І. Котляревського. Ціла мовна система, величезна кількість різноманітних синтаксичних конструкцій, художні засоби комічного, синонімічні ряди — усе це було в нашій мові ще стільки років тому! Про багатство мови "Енеїди" створено окремі наукові праці, але й звичайний читач захоплено гає, як міниться різними відтінками барвиста мова "Енеїди"! Підрахували, що тільки на позначення поняття "ходити" Іван Котляревський вживає не менш як сорок синонімів!

Ніхто до Котляревського не зображував так яскраво народні звичаї. Сцени весілля, святкувань, народних гулянь прописано з такою точністю, стільки назв ігор, страв, одягу ми зустрічаємо в поемі, що недаремно "Енеїду" називають енциклопедією тогочасного народного життя!

Я із захопленням прочитав цей твір, бо він поєднує у собі все необхідне для того, щоб зацікавити читача: прекрасне почуття гумору, колоритне зображення характерів, точне відображення дійсності, хоч і далекої від нас, але не менш цікавої, багатство мови... Вислів "над книжкою твоєю "Енеїди" нащадок схилить радісне чоло" спочатку здавався мені надто пафосним, але прочитавши "Енеїду", я цілком погоджуюся з його автором. Я впевнений, що ще багато років нащадки діставатимуть справжнє задоволення від читання цього надзвичайного твору!

Объяснение:

Объяснение:

Енеїда"Івана Котляревського — оригінальний твір нової української літератури, написаний народною розмовною мовою. Створювалась поема тривалий час, понад двадцять п’ять років. її ще називають «енциклопедією українського життя кінця XVIII — початку XIX століття», бо в творі змальовані різноманітні явища суспільного життя в Україні того часу, відтворені характерні риси побуту, звичаїв нашого народу. Своєю «Енеїдою» Котляревський розповів усьому світові, що є такий народ — українці — із самобутньою культурою, традиціями. Написана «Енеїда» Котляревським на запозичений сюжет. Письменник «перелицював» на український лад відомий твір античності — «Енеїду» Вергілія. Котляревський ніби одягнув античних героїв в українське вбрання, наділив їх рисами вдачі свого нарооду.

«Енеїда» Котляревського була найбільш талановитою переробкою Берилієвого твору. Письменник використав античний сюжет лише як зовнішню оболонку, наповнивши її цілком оригінальним змістом.Героїв «Енеїди» можна поділити на дві групи: земні герої та небожителі, що мешкають на Олімпі. Серед земних героїв виділяються Еней і троянці. Вони змальовані в поемі неоднозначно: і в бурлескному, і в героїчному плнах.Майже всі персонажі поеми, у тому числі й боги, вбрані в український одяг, їдять українські страви та віддають перевагу українським напоям. Приїхавши у Карфаген, у гостях у Дідони Еней вбирається в одяг покійного карфагенського царя: «Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки, І шапку, пояс з каламайки, І чорний шовковий платок». І страви на столі теж були знайомі українському читачеві: «Свинячу голову до хріну І локшину на переміну, Потім з підлевою індик; На закуску куліш і кашу, Лемішку, зубци, путрю, квашу І з маком медовий шулик». Навіть сам верховний бог Зевес «кружав сивуху І оселедцем заїдав». А богині на Олімпі, буває, поводяться, наче базарні перекупки: «Венера лайки не стерпіла, Юнону стала кобенить; І перепалка закипіла, Одна другу хотіла бить. Богині в гніві также баби І также на утори слабі, 3 досади часом і брехнуть, І, як перекупки, горланять, Одна другу безчестять, ганять. І рід ввесь з потрухом кленуть. Котляревський дуже достовірно наводить звичаї українського народу, зображує побут різних верств населення, а також повір’я, одяг, прикмети, народні гуляння і навіть україціькі страви. Наприклад, з опису пекла можна багато дізнатися про склад тогочасного українського суспільства: «Там всі невірні і христьяне, Були пани і мужики. Була тут шляхта і мішане, І молоді, і старики; Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі, Були видющі і сліпі, Були і штатські, і воєнні, Були і панські, і казенні, Були миряни і попи…» А Кумська Сивілла, розповідаючи про себе, приводить своєрідне датування, пов’язане з тими чи іншими епізодами української історії:  «при Шведчині я дівувала», а «татарва як набігала, то я вже замужем була».