Гумористичні твори 1. Що таке мораль байки: а) невеликий ліро-епічний твір повчально-алегоричного змісту; б) повчальний висновок наприкінці твору; в) художнє зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ під конкретними художніми образами; г) гостре висміювання, критика чогось або когось, його поведінки. 2. До чого мав хист поет Степан Руданський : а) малював карикатури; б) співав сопрано; в) грав на кобзі; г) складав сонети. 3. Героя якого твору стосується прислів’я “Беруть завидки на чужі пожитки”? а) Жаби (Л.Глібов “Жаба і Віл”); б) короля (С.Руданський “Запорожці у короля”); в) синочка ( П.Глазовий “Найважча роль”); г) мужика (С.руданський “Свиня свинею” 4. Якої байки Л.Глібова стосується таке прислів’я:”Без труда – нема плода”? а) «Жаба і віл»; б) «Щука»; в) «Муха і Бджола»; г) всіх зазначених творів. 5. Для народної байки є характерним: а) в образах тварин змальовуються люди, з їхньою вдачею, поведінкою. б) несподіване й дотепне закінчення; в) жартівливий зміст; г) великий обсяг твору. 6.Що означає слово шаплик (за байкою Л.Глібова "Щука"): 1) самець щуки; 2) посудина з ручками для носіння рідини; 3) адвокат, захисник обвинуваченого в суді; 4) урочистий обід, що влаштовують на честь кого-небудь. 7-8. У чому вбачала смисл свого життя Муха (Л. Глібов «Муха і Бджола»)? 9-10. Поміркуйте, у вивчених творах П.Глазового звучить доброзичливий гумор чи викривальна сатира? Чому? 11-12. Доведіть, що твір С.Руданського “Гуменний” є співомовкою. ответе кто нибудь

могу только первое сказать

1.б

Згадаймо зі шкільної літератури старших класів драму-феєрію Лесі Українки „Лісова пісня”. Її головний герой Лукаш зі своєю матір’ю та дядьком Левом звели невеличку хатку в лісі. З самого початку його зачаровує краса лісу, і він хоче грати й грати, милуватися природою. А й справді, ліси на Волині дуже гарні і зачарують не лише хлопчину, а будь-кого, хто туди завітає. Лукаш зустрів Мавку і закохався в неї з першого погляду, Адже ж вона й справді красуня. Та, нажаль, не у всьому я можу його підтримати. Розмовляючи з Мавкою вперше, він пестив її, голубив, обіцяв ледь не „Золоті гори”, а в звичайний інший день докоряв їй за те що вона не приносить користі, не працює по господарстві, та ще й мати сварять за неї. Таким чином хлопчина згубив своє кохання у повсякденному клопоті, забувши, що Мавка не звичайна сільська дівчина, яка звикла до роботи, а тендітна лісова істота, що все своє життя проживає граючись та співаючи, у злагоді з природою. Вона звикла радіти усьому: співу пташок, квіту рослин. Лукаш теж любив природу, та під час роботи не зважав на це. Мавка могла знайти в ньому те, чого не звидить звичайна людина, вона побачила його душу, яка співала через сопілку, і покохала його через його спів. Покохала щиро й віддано, одразу й назавжди. Згодом Лукаш почав виробляти таке, що зрозуміти його мені не вдалося: він одружився з Килиною, щоб показати Мавці, вона не „Лісова царівна”, адже Мавка його, щоб Килина більше не приходила до них, бо чуло серце Мавки, що недобра ця жінка. Жив з нелюбою собі жінкою, а потім зник на довгий час. Незрозуміло, чому він перемінив своє ставлення до Мавки, бо казав він їй про свою любов велику, і про те, що люди паруються на все життя, як голуби.

Ads by optAd360
Якби я став на його місце з самого початку твору, то, мабуть, спробував би урівноважити ситуацію одразу. Все ж краще було б не доводити до конфліктних ситуацій. Я допоміг би Мавці пристосуватись до свого ритму життя, дав зрозуміти матері, що я кохаю Мавку і не збираюсь так відступатись. Вона здібна дівчина і може навчитись усього. Найголовніше те, що вона бажає навчитись усього цього повсякденного клопоту. Вона чемна і не свариться, не ображає нікого. А веселішу дівчину ще спробуй знайти. Моральні закони того часу були трохи іншими, та все ж хатка була в лісі, і ніхто не бачив, що у них відбувається. Через деякий час було б весілля, та не з Килиною, а з Мавкою. Я думаю, що далі все пішло б по-іншому: ми зажили б щасливо, разом. Дуба столітнього не зрізали б і при мені, і при дітях і онуках моїх, і далі через покоління зберігали б дуб сього, як символ родинного щастя нашого та поєднання природи і людини, реального і міфічного.

«Гримить» - це вірш вірш І. Франка, що належить до циклу «Веснянки». Вірш був написаний на початку 1880х років. На зміст твору значно вплинули переконання І.Франка у 80-х роках. 
Твір складається з двох частин по п'ять строк у кожній, а слово "гримить" формує шосту строку. Основний композиційний прийом, що вживає Франко  — паралелізм: він зіставляє грозу - природне явище і явища соціальні. 
Серед художніх прицомів, вжитих Франком у вірші — алітерація, а також дві протилежні стилистичні прийоми - епіфора та анафора. Епіфора - це повторення однакових виразів, слів чи сполучень звуків у кінці строф або рядків з метою посилення музичності і виразності вірша, а анафора - це повторення слова або групи слів на початку строф чи фраз.
У вірші автор передчуває весняного пробудження природи, а також революційне оновлення світу. Поезія проникнута також вірою у прекрасне майбутнє народів усього світу. Основна думка вірша — це заклик до боротьби.