Есе Моя зустріч із прекрасним кр по литературе!Буду очень благодарен! ОТ

1."...дядько Денис зробить з мене людину..."
2."я перейшов у девятий Моє життя в ці роки- саме чекання ,передчуття празника,невимовно прекрасного й ідеально чистого.."
3."Майбутнє завжди було мені таким же реальним ,як сьогоднішній день,а можливо,ще реальнішим..."
4." не думав про смерть як біль,як фізичне страждання;смерть- це політ,короткий,мов фотоспалах, з кручів синю прірву ріки,-забуття..."
5."..Нема в світі нічого страшнішого і підступнішого,аніж людські забобони.."
6."..- не грошах щастя...Роботу свою любити , добрим до людей бути,бо за добро добром і віддячують,а за зло- злом..."
7."..Проте я був упертий .наче корова Манька.."
8." Я готувався до шкільної олімпіади  ,як досвічений солдат готується до полкового огляду: старатливо,але спокійно,з певністю в собі..."
9." Майбутнє завжибуло мені,як і сьогоднішній день,а можливо,ще реальнішим..."
10."Наше красне письменство успішно розвивається,а театр покищо відстає від життя.Народ кличе на сцену.І я йду..."

Рідна мова — це невід’ємна частина рідного краю. Це душа народу. Звуки рідної мови чує й сприймає дитина ще з колисковою, яку співає їй мати, і супроводжує мова дитину протягом усього життя. Ніжна й співуча, вона звучить у серці кожного з нас. І хоч протягом усієї нашої історії вона зазнала чимало утисків, все ж неухильно пробивала собі шлях до визнання. Але скільки негод довелося їй витримати! Закривалися школи з українською мовою навчання, її було практично витіснено з Галузі науки і техніки, вищих і середніх навчальних закладів, з багатьох державних установ, вона майже перестала звучати в містах. Довгий час українська мова вважалася «мужицькою», «непрестижною». Усі ці деформації суспільно-політичного життя привели до падіння всього українського, передусім мови. А багато хто з українців, будучи лакеями за натурою, відмовлявся від рідної мови. Але забути рідну мову — це все одно, що забути рідну матір, яка виростила й викохала тебе.