Ідея вірша «Київ-традиція»

Ідея: утвердження нездоланності, незнищенності стародавнього Києва, його культури, духовності. Головна думка – утвердження незнищенності Києва, його культури, духовності народу, його безсмертя, возвеличення краси золотоглавого Києва.

Олесь - чуйний хлопчик, що тонко відчуває навколишній світ. Ця дитина не схожа на своїх однолітків. Окрім цього, його майже не цікавить те, чим займаються вони. Для нього набагато цікавіше пізнавати світ. Звичайно, пізнання навколишнього середовища - річ захоплююча: «Олесь уявив собі, як гарно зараз у лузі, і побіг у верболози. Там він блукав до самого вечора. Обмацував холодні пташині гнізда..».За це розуміння природи хлопці і називають "диваком".

    Так, Олесь - дитина інакша. Але він позитивний хлопчик. Він нікого не скривдить, навіть малесеньку рослинку. Ніколи хлопець не зможе і підняти руки на іншу людину. Тяжко Олесь переживає і несправедливість. Все це дозволяє говорити про нього, як про людину щиру та високоморальну.

 Кихот = худощав, но бодр и весел. С лица его не сходит улыбка. Говорит настолько громко, что люди оборачиваются.  Обращается с  почтением к своим собеседникам, отмечая всегда, что  человек прямой,  борется за  правду и страдает от несправедливости. Дон Кихот  кому-то кажется странным,  потому что  в речах его мало логики. Он любит по любому поводу хвататься за меч и сражаться с ветряными мельницами. Потому и смешон. У Кихота всегда был щит, меч, борзая собака и дворянское звание. Но он потихоньку все это теряет, потому что  больше всего любит читать и витать в облаках. Все слуги у него куда-то исчезли  и остался лишь единственный друг Санчо Панса. Он мог бы быть особой, приближенной к королю, но предпочитает биться за интересы простых людей. С успехом и без. Он влюблен в романтическую красавицу Дульсинею Тобосскую, которая на самом деле была крестьянкой.

 Вот такой он разный, Алонсо Кихано, черты которого  мы находим порой и в себе, и в соседях