Знайдiть будь ласка усi худ. засоби у співомовцi "Запорожцi у Короля".

Епітети: жупани кармазинові, самі храбренні, вуса прездорові, наші запорожці, славная сметана.

Метафори: вуса вгору завертіли.

Анафора "і"

Епіфора: запорожці, сметани, запорожці.

Риторичне звертання: "Що б їм, - кажуть, - дати їсти?"

Объяснение:

Сьогодні я Вам розповім свою історію про могутнього Івана Силу.Іван - звичайний сільський хлопчина, виріс у сім'ї вчительки й письменника. Всі зараз подумать,, Про що ж цей твір? ". Я Вам відповім..

Іван Фірцак - справжнє ім' я хлопчини, працював майстром по ремонту взуття. Тоді він не був відомий, як Іван Сила. Це прізвисько, він отримав, коли вони з один хлопчиною(його одноклассником) побилися, тоді й він і отримав інше ім' я Сила.

Іван-полюбляв їздити до своїх батьків, які залишились у селі, а Сила переїхав до міста.

Коли Іван сів у потяг, розложив вже свої речі, раптом зупиняються раптом зупиняється потяг! Всі були налякані, а Іван встав і пішов, виявилось почала горіти кабіна водія потяга. Іван заліз у вогонь і дістав водія. Водій був обпечений, майже весь. Це була не поїздка, а щось нереальне! Всі плакали, всі у бруді. Здавалось, життя закінчилось.

Після цього випадку, Івана Силу, нагородили медаллю, й він посів велике місце у державі.

Объяснение: Чем смог тем

Художня деталь

- «босі ноги» [с158];

- «підібгав ноги під поли діжурчини, щоб зігрілися» [с.158];

- «він оглянув климкові ноги, обсипані курятами, брудні, побуряковілі од холоду» [с.168];

- «пішов по шляху, сколюючи ноги холодною до роси стернею» [с.168];

- «бо як же оце йти в осінь босому» [с.174];

- «підвівся, щоб іти, і впав: ноги не видержали. їх ніби одняло» [с.174];

- «він таки підвівся і пішов, ледве-ледве пересуваючи ступні в крутій пилюзі» [с.175];

- «найдужче боліли ноги зранку після ночівлі» [с.175];

- «роздмухав жаром і довго одігрівав ступні, час від час дотуляючи їх просто до полум’я» [с.175];

- «на дорогу він ще раз добре відігрів ноги» [с.176];

- «климко підвівся – ноги одразу загули і налилися гарячим» [с.194];

- «а чого ж босий? – щоб легше на ноги…»[с.203];

- «ногам одразу стало затишно» [с.203];

- «климка осипало колючим жаром, а ноги потерпли і знемоглися, як після цілоденної ходьби» [с.204];

- «тай ніг уже не треба було б сідати гріть» [с.213];

- «йшов і йшов, напнувшись надірваною плащ-палаткою, доки несли ноги» [с.225].