Відгук про книгу Гудзик і машиніст Лукас

Відповідь:

Тема та ідея: Автор показує процес негативного впливу техніки й науки на людину за умови нераціонального використання нею результатів досягнення. Адже Сонячна машина покликана заміняти людську працю, яка є, по суті, основою життя індивіда, оскільки має на меті добування їжі – природної необхідності для живого організму. Не стане праці на землі – припиниться рух, а разом із ним і життя (загальновідомий вислів: рух – це життя).

Проблематика роману:

У цьому творі Винниченко порушує суспільно-політичні, філософські, морально-етичні проблеми:

- особи і колективу; 

- класової боротьби; 

- соціальних груп «прекрасної будущини»;

- моралі і біологічних інстинктів;

- зневіри і віри;

- любові і ненависті.

Головні герої твору: принцеса Еліза, фінансовий король Фрідріх Мартенс, вчений-хімік Рудольф Штор, граф Еленберг, князь Альбрехт, брати Штори – Макс, Ганс, графиня Труда, нафтовий король Брайтон, Сузанна Фішер, банкір Душпер, принц Георг.

Людина повинна бути інтелігентною! А якщо її професія не потребує інтелігентності? А якщо вона не змогла здобути освіту: так склались обставини? А якщо ота інтелігентність зробила її "білою вороною" серед співробітників, друзів, рідних, стане на заваді зближення з іншими людьми?

Ні, ні і ні! Інтелігентність потрібна за будь-яких обставин. Вона потрібна вам і тим, хто вас оточує.

Це дуже і дуже важливо, насамперед для того, щоб жити щасливо і довго: саме так, довго! Адже інтелігентність тотожна моральному здоров'ю, а здоров'я необхідне для того, щоб жити довго - не лише фізично, а й розумово. В одній древній книзі* сказано: "Шануй батька свого і матір свою, і довголітнім будеш на землі". Це стосується і всього народу, і окремої людини. Це мудро.

Але спершу визначимо, що таке інтелігентність, а вже потім - чому вона пов'язана із заповіддю довголіття.

Багато хто вважає, що інтелігентна людина - це людина начитана, високоосвічена (і освіта її переважно гуманітарна), багато подорожує, знає кілька мов.

Проте можна все це мати і не бути інтелігентом. а можна нічого цього не мати і бути все-таки внутрішньо інтелігентною людиною. Позбавте справді інтелігентну людину пам'яті. Хай вона забуде все на світі, не знатиме класиків літератури, не пам'ятатиме найкращих творів мистецтва.., якщо вона зможе пройнятися красою природи, зрозуміти характер і індивідуальність іншої людини, а зрозумівши, до їй не проявити брутальності, байдужості, зловтіхи, заздрості і гідно оцінить її - ось це буде істинний інтелігент.

Інтелігентність не тільки в знаннях, а й у здатності зрозуміти ближнього. Вона виявляється в тисячі й тисячі дрібниць: в умінні чемно сперечатись, скромно поводитись за столом, в умінні непомітно (саме непомітно) до іншому, берегти природу, не смітити недопалками чи лайкою, поганими ідеями (це теж сміття, та ще й яке!)...

Інтелігентність - це здатність до розуміння, до сприйняття, це терпиме ставлення до світу і до людей.

Інтелігентність потрібно в собі розвивати, тренувати, тренувати душевні сили, як тренують і фізичні. А тренування можливе і необхідне за будь-яких умов.

Що тренування фізичних сил сприяє довголіттю - це зрозуміло. Значно менше розуміють, що для довголіття необхідне і тренування духовних і душевних сил.

Справа в тому, що злоблива і зла реакція на оточуюче, грубість і нерозуміння тих, хто нас оточує, - це ознака душевної і духовної слабості, людської нездатності жити... Естетично несприйнятлива людина - теж нещасна людина. Людина, яка не вміє зрозуміти іншу людину, яка приписує їй тільки лихі наміри, яка завжди ображається на інших, - ця людина збіднює своє життя і заважає жити іншим**. Душевна слабість веде до до фізичної слабості. Я не лікар, але я в цьому переконаний. Багаторічний досвід мене в цьому переконав. Привітність і доброта роблять людину не лише фізично здоровою, але й зовнішньо красивою. Так, саме красивою...