В основі твору- історична подія: перемога козаків на чолі з Тарасом Федоровичом над польсько-шляхецьким військом гетьмана С.Конецпольського під час силянського- козацького повстання 1630р ідеться про твірa)Причинна б)Гайдамаки в)До основ'яненка г)Тарасова ніч

Відповідь:

1. "-Бо половина тутешнього жіноцтва з нечистою силою знається!"

2. Бо Клава пам'ятала слова старця, що якщо вона хоче для себе щастя - то хай вдягає і носить, а якщо доброї волі для дітей і онуків - хай подарує то намисто своїй дочці на весілля

3. Тому що Вадим скоїв багато 3ла, яке буде покаранням для всього покоління Кулаківських.

4. -

5. Син Мішель змінив прізвище, навмисне придумав зватися Білим: чистим.

6. — А хто намальований на його картині "Русалка"? — повернулась до найважливішого питання, бо вже й собі кортіло на волю, на сонце, на свіже повітря.

— Га? До революції тут водогін був, під будинком проходила каналізація, за більшовиків те розграбовано, те розрито, те само занепало, тож тепер викручується кожен, як може!

— За тих самих більшовиків, що ними оце названа вулиця? — спробувала пожартувати. — То хто зображений на картині "Русалка", кого то Мокренко намалював?

— Ні, права рука в нього після таборів майже не діяла. Ревматизм і частковий параліч. Писав тільки. Лівою. Суцільні каракулі! Як лиш ті його листи друзі розбирали? Співав частенько... За мандоліною своєю тужив, чи як там його інструмент звався...

8. Софійка розповіла Сашкові про подорожі у часі й попросила до попередити трагедію. Вони взяли з собою пилку, мотузку, Чорнобілку та повернулися у той день, коли Катря зробила фото. Закохані пішли у гості родичів Катерини, а Сашко з Софійкою – до хати Семена. Там вони вирішили спиляти шовковицю.

9.

Пояснення:

Відповідь: Ле́ся Украї́нка — українська письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка, співзасновниця літературного гуртка «Плеяда» та групи Українська соціал-демократія. В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

Хто вам сказав, що я слабка,

що я корюся долі?

Хіба тремтить моя рука

чи пісня й думка кволі?

Ви чyли, раз я завела

жалі та голосіння, —

то ж була буря весняна,

а не сльота осіння.

А восени… Яка журба,

чи хто цвіте, чи в'яне,

тоді й плакучая верба

злото-багряна стане.

Коли ж суворая зима

покриє барви й квіти —

на гробі їх вона сама

розсипле самоцвіти.

Пояснення: в интернете просмотри там всё есть только очень много и не помещается здесь в ответ