Відповісти на 6 питань до твору "Чорна рада" 3 тестових, 3 письмових 1) Хто був продовжувачем політики Б. Хмельницького? А Яким Сомко Б Іван Брюховецький В Матвій Гвинтовка Г Михайло Черевань 2) Хто пропонує Сомкові порятунок із в'язниці ціною власного життя? А Василь Невольник Б Петро Шраменко В Кирило Тур Г батько Пугач 3) Полковник Іван Шрам є уособленням А політичних авантюристів Б патріотично-героїчних сил В романтичних героїв Г розбагатілої козацької старшини 4) Який учинок Петра Шраменка свідчить що цей персонаж є справжнім козаком-лицарем? 5) Хто з героїв твору "Чорна рада" вам сподобався найбільше? Чому? 6) Яка мова, зовнішність і поведінка Івана Брюховецького до та після Чорної ради? Про що це свідчить?

Відповідь:

1)б

2)а

3)г

4)Петро — «орел не козак». Він до того гарний, що красуня Леся не спускала з нього очей, а в тих очах «сіяла й ласка, й жаль, і щось іще таке, що не вимовиш ніякими словами». Мужність, хоробрість Шраменка вражають навіть старих козаків: «не кожен здатен під кулями велику ріку перепливати»… У ту пам’ятну ніч, коли Кирило Тур викрав Лесю, Петро подався навздогін і, відстоюючи дівчину, бив­ся із зловмисником не на життя, а на смерть.

5)Брюховецький — це політичний авантюрист і безчесна людина, яка давно втратила елементарну гідність і ловить у свої сіт в, удаючись до лукавства й демагогії: «Усі будемо рівні!»; «Хліб та вода — козацька їда» тощо…

6)Компроміс є завжди.Частіше ми брешимо найріднішим та найкоханішим нам людям,не думаючи до яких наслідків вона може привиести.Зараз,в сучасному світі брехня переважає більше ,ніж правда,тому деякі із нас не думають про наслідки.Діємо за принципом:"Бачу ціль, йду до неї",отже ми готові любою ціною йти до своєї мети.Хочу розглянути цікаву цитату:"Справжні слова не бувають приємні,приємні слова не бувають павдиві(Лао Цзи)".Люди ,які говорять вам лише те що ви хотіли б чути ,заздалегіть брешуть.

Добро та зло,напевне ми вже знаємо ,що добро перемагае зло,але "Чи завжди це так ?",в повчальних казках,дійсно перемагає добро,а  в житті частіше зло.Звісно справедливість є і вона повсюду,але не завжди така яку б хотілося нам мати та  в деяких ситуаціях можно поступитися злу,а потім добру,можна звісно і навпаки.Чим більше робиш добра,тим щасливіше жити будеш.

З написаного можна зробити деякий висновок,будь тим ким ти є не йди за злом,адже його в сучасності більше.Будь правдивим та добрим і твої добрі справи повернуться тобі!

Я вважаю, що проблема розбіжностей між батьками та дітьми є доволі поширеною у наш час. По-перше, через те, що діти дуже часто не розуміють, що батьки дбають про них, навіть коли їх поради здаються безглуздими, ми повинні розуміти, що це з добрими намірами. По-друге, не менш поширеними є й проблеми, які відбуваються внаслідок нерозуміння батьками дітей, невміння поставити себе на їх місце, саме через це можуть відбуватися сварки. По-третє, буває, що чвари стаються через сторонніх людей, друзів батьків, або дітей, ця ситуація є найгіршою, як на мене. Отже, треба розуміти, що наші батьки бажають нам тільки добра, намагатися не сваритися через дрібниці, цінувати одне одного і час проведений разом.

Епітет- це художнє означення, яке вказує на одну з ознак предмета і конкретизує його.
Рефрен- це те саме, що і приспів у пісні, тобто рядок чи кілька рядків, що повторюються в кінці строфи чи групи строф.
Анафора- це стилістичний прийом, що полягає у повторенні певних звуків, слів чи речень на початку двох і більше суміжних рядків чи строф.
Порівняння- це троп, що полягає у зіставленні одного предмета чи явища з іншим, аби глибше розкрити його.
Алітерація- це поетичний прийом, що полягає у доборі слів з однаковими приголосними звуками.