Розкрийте зміст рядків В.Симоненка : "Мріяти й шукати, доки жити, шкварити байдужість на вогн

ответ:ответ:

Цим висловом В. Симоненко хотів передати його засудження ліні і байдужості до будь-чого. Тому цей вислів я розумію так : треба переборювати свою лінь і байдужість.

Объяснение:

Відповідь:

Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів  - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки.  Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила".   Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…

Пояснення:

У кожного народу є власні майстри слова, що стали символами нації. Для українців це Тарас Григорович Шевченко, для росіян – Олександр Сергійович Пушкін, для англійців – Вільям Шекспір, для німців – Йоганн Вольфганг Гете. Цей перелік можна продовжувати безкінечно. У творчому доробку кожного з цих митців є багато геніальних творів, віршів чи прози, які вважаються перлинами літератури. І не лише літератури окремого народу, а й загальносвітової. Саме тому кожна нація пишається своїми поетами та письменниками.

Література – це сукупність творів, написаних різними поетами та письменниками, у різних країнах та різними мовами. Митці порушують безліч цікавих та актуальних питань у своїх романах, оповіданнях та віршах. Деякі з них стосуються лише певного народу. Наприклад, визвольна боротьба за незалежність чи тема кріпацтва в Україні, про які ми можемо прочитати у геніальних поезіях Тараса Григоровича Шевченка. А деякі проблеми будуть актуальні для усіх націй, тому їх називають загальнолюдськими. Найчастіше це філософські проблеми пошуку сенсу життя або тема кохання, яка буде актуальною у всі часи і в усіх народів. Для того, щоб твори певного письменника чи поета стали зрозумілими для представників інших країн, їх перекладають на різні мови. Саме завдяки талановитим перекладачам ми зараз можемо читати українською мовою дуже багато творів світової літератури, починаючи від «Одіссеї» Гомера і закінчуючи сучасними книжками, як наприклад, історії про Гаррі Поттера від Джоан Роулінг. Так само іноземці можуть читати англійською, німецькою та іншими мовами твори українських письменників та поетів: Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Панаса Мирного тощо.

Все це і є література. За шкільною програмою ми знайомимося з найвидатнішими зразками української та зарубіжної літератури. Ми вчимося аналізувати зміст творів, характеризуємо персонажів, визначаємо проблематику. Перед нами постають картини з життя та побуту різних людей, представників різних професій та різних народів.

Знайомлячись з літературою інших народів, ми розширюємо власний світогляд. А пізнаючи світ української літератури, ми вчимося цінувати надбання власного народу. Ми пишаємося мудрість й талантом наших майстрів пера. Саме тому дуже важливо вивчати літературу не лише свого народу, а й інших. Як писав Тарас Шевченко: «І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь».