Символ життєвої дороги є в поезії ?

"Пісня про рушник"

Балада "Рибалка" Петра Гулака Артемівського поєднує в собі елементи реальності та фантастики. Давайте розглянемо цей аспект на прикладі поеми.

Спочатку слід зазначити, що балада - це жанр літератури, який часто містить елементи фантастики. У даному випадку, балада "Рибалка" розповідає історію про рибалку, який знаходиться на острові, а потім потрапляє у фантастичну ситуацію.

Заведемо школяра у світ поеми:

У початковій частині балади, розповідається про спокійне життя рибалки на острові. Він рибалить, зустрічається з друзями та насолоджується втомлюючо-приємною роботою. У цій частині балади ми маємо справу з реалістичним зображенням життя рибалки. Як рибалка проводить свій день, як він стикається з непередбачуваними пригодами на рибалці, тощо. Важливо акцентувати увагу на деталях, описати, якими інструментами користується рибалка, як він випускає вудку, як спостерігає за поплавком.

У другій частині поеми, щось незвичайне відбувається: рибалка ловить на свою вудку живого їжака. Це вже нічого спільного не має з реальністю і надає ситуації фантастичного характеру. Вам слід пояснити, що в реальному житті риба не їсть їжаків, але в цій баладі таке трапляється. Рішенням для учня може бути звернення до уяви і фантазії - які інші незвичайні речі можуть трапитися у фантастичному світі?

Далі, рибалка почуває спрагу і випиває воду з келяху. Але замість води, він випиває малиновий виноградний сік. Це ще один приклад елементу фантастики у поемі. У світі реалії, така ситуація була б неможливою, але у фантастичному світі поеми такі речі можуть статися. Опишіть, як рибалка відчуває смак соку, як його враження від реалізації факту, що він випив не воду, а сік.

В решті рибалка потрапляє на піщані бари й зустрічає звіра - каменяра. Вид конфлікту між рибалкою та каменярем можна розібрати як гордість людини проти передків, природи. У каменяра репрезентовані скелясті доски, які фізично і духовно перешкоджають пройти рибалці на берег. Ви відчуєте, що рибалка змушений випити із рук каменяра і змочити руки кров'ю. А отже, учневі цікаво ще й проаналізувати, якими є переживання рибалки в цій ситуації, чому він приймає таке рішення.

Фінал поеми залишається відкритим, і закликає читача думати самостійно, виявивши як реалістичні, так і фантастичні елементи в творі.

Таким чином, в баладі "Рибалка" Петра Гулака Артемівського ми спостерігаємо поєднання реальності та фантастики. Ці елементи допомагають нам зрозуміти переживання головного героя, а також стимулюють нашу фантазію та критичне мислення.

Про чин М. Череваня під час Хмельниччини Куліш не каже нічого, лише згадує, як козаки йому польське золото шапками носили, що він має в своєму маєтку безцінну колекцію зброї та кубків, а воєнних трофеїв нагарбав стільки, що за них купив хутір. Багатий хуторянин буває досить жорстоким: до гвинтівки він приїхав у трофейному ридвані і сміявся з княгині, яка впізнала свою карету. Патріотизм у Череваня абсолютно відсутній, йому давно стала байдужею доля України, бо під впливом своєї дружини, сестри Гвинтовки, він взагалі став думати лише про багатство. М. Черевань іде на компроміс зі своєю совістю. Він погоджується їхати на вибори в Ніжин суто з особистих корисливих міркувань, що пізніше, на «чорній» раді, проявилося в наївному: «Я свого зятя на всякому місці оберу гетьманом».
Цитатна характеристика.
• «Був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню війну з ляхами»
• «Черевань тілько похитувавсь, гладячи черево; а щоки — як кавуни: сміявсь од щирого серця. Така була в його вдача». • «…не любив ніяких сварок.., був козак друзяка: уже кому чи яка нужда, чи що, то зарятує й визволить», «…йому дав і дочку краще маку в городі».