Відповісти на 10 питань до творів "Чона рада" і "Інститутка" 1) Головну ідею роману "Чорна рада" висловлено в рядку А змалювання подій напередодні й під час Чорної ради 1663р. Б утвердження думки про необхідність національної злагоди українців В заклик до юнацтва про необхідність самовдосконалення Г у виборах гетьмана мають брати участь, крім козаків, сільська й міська біднота (чернь) 2) Вислови "гадюка", "ниций Іванець", "безбожний харцизяка", "нечестивий пройдисвіт" автор "Чорної ради" використовує розповідаючи про А Івана Брюховецького Б Кирила Тура В Івана Шрама Г Якима Сомка 3) Композиційним стрижнем у романі "Чорна рада" є А сон Б пісня В дорога Г курган 4) Хто є прикладом козацької старшини що здобувши владу й багатство починає паніти, немилосердно визиску спричиняючи його бунтарство у романі "Чорна рада" ? А Петро Шраменко Б Василь Невольник В Матвій Гвинтовка Г Михайло Черевань 5) Визначити про кого йдеться в уривку "Чорної ради" (один персонаж зайвий) Уривки: 1. По одежі і по сивій бороді сказать би піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах - старий козарлюга. 2. Здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга густа чуприна піднявшись переше в гору, спала за ухо, як кінська грива. 3. Вивезли ми тебе на стеречих плечах у гетьмани, а тепер ти вже без нас думаєш Україною орудувати! Персонажі: А Кирило Тур Б Яким Сомко В Іван Брюховецький Г Іван Шрам 6) Установіть послідовність подій у романі "Чорна рада" А Обрання Івана Брюховецького гетьманом на раді в Ніжині Б Гостини полковника Шрама на хуторі у Гвинтовки В Кирило Тур намагається врятувати Якима Сомка з в'язниці Г Полковник Шрам зустрічається в Києві з міщанами, які погрожують "Чорною" радою 7) Справжнє прізвище автора повісті "Інститутка" А Вілінська Б Губенко В Косач Г Кандиба 8) Здобуття Устиною волі в повісті "Інститутка" є А кульмінацією Б розв'язкою В зав'язкою Г експозицією 9) У повісті "Інститутка" Марко Вовчок викриває А загарбницьку політику Російської імперії Б національне безпам'ятство частини української еліти В моральну ницість чиновників-зрадників Г антилюдяну суть кріпосництва та солдатчини 10) Розкрити зміст поняття "роман-хроніка" та навести приклад одного твору що належить до цього жанру.

І справді фантастичні події відбуваються в славному містечку Конотопі. То Явдоха Зубиха не хоче тонути в річці, хоч навісили на неї двадцять пудів; то конотопський сотник пан Забрьоха літає під небесами, наче птах; то кудись поділися двері й вікна в хаті, не пускаючи Микиту Уласовича до вінчання; то підступно змінює своє рішення хорунжівна Олена. От що наробило чаклування відьмовське!
У цiй повісті — реальність і фантастика — ведучий голос належить реальності: «Конотопську відьму» можна вважати цілком реалістичною повістю. Фантастику автор використовує як сатиричний засіб.
Незвичайні події є в повісті, які ніяк пояснити не можна: раптом злетів пан сотник, як «птах який заморський», налякав і дітей, і жінок, примусив і старих людей плюватися та жахатися. А все одно чомусь не страшно читачеві! Бо він разом з автором сміється з Микити. Замало було Г. Квітці-Основ'яненку розповісти, що пан Забрьоха «ліків більш тридцяти» не знає, а вміє тільки підписувати; що всі папери називає «депортами» і може підписати їх сторч. Що сотник вірить у відьом і вважає боротьбу з ними важливішою, ніж виконання наказу полковника. Що не вміє він ні посвататись, як люди, ні іншої якоїсь ради собі дати без писаря Пістряка. Бач, замало цього автору! Так він ще примусив Забрьоху літати і пити просити! Зрозуміло, що глузує з Микити автор. Та й мовні засоби, використані при цьому, про це свідчать: «як пан Забрьоха, мов птах який заморський, летить попід небесами: руками бовта, мов крилами, черкеска йому роздувається, ногами дрига, шаровари напужились, сам употів...». Писарю здасться, що сотник полетів, «як гусак», а старій Льознисі він здасться вороною. І що в цій фантастичній події для автора і читача? Тільки сміх і глузування!

У будь-які часи знаходилися сміливі люди, які щиро прагнули до об’єднання українського народу, до збереження української державності. Дуже довго це не вдавалося, та українські поети і письменники не раз торкалися цієї теми та відображували її у своїх творах. Одним з перших в українській літературі питання боротьби українського народу за свободу та незалежність торкнувся талановитий український письменник М. Куліш. Герої його творів перші перенесли боротьбу проти зовнішніх ворогів на внутрішніх і направили свої зусилля на здобуття релігійної, політичної та національної свободи і незалежності.
У романі П. Куліша «Чорна рада» ми гаємо різні погляди на незалежність та соборність України. Наприклад, у образі Сомка автор відображує власний ідеал українського гетьмана, розумної, талановитої, освіченої людини, здатної об’єднати всі українські землі сильною рукою і створити могутню державу, рівну серед інших європейських держав. Для цього, на погляд головного героя, треба було утвердити панування старшин, які б тримали голоту в покорі, та встановити в країні мир, піднести її освіту і культуру.Але, на жаль, тогочасна влада була проти і потрібні були дипломатія та хитрість, а найголовніше – вміння згуртовувати навколо себе однодумців. Слід зазначити, що Сомка зрадили саме його полковники, у яких він був упевнений. Крім того, треба було подумати про встановлення хоч якоїсь соціальної справедливості і полегшення становища трудового народу. На жаль, усього цього у славного наказного гетьмана не було, тому він і програв та поплатився своїм життям за нереальну ідею.Гине полковник Шрам, палкий прихильник об’єднання окремих частин розрізненої України, прихильник становлення міцної гетьманської влади і створення автономної республіки. Дивним чином його патріотизм поєднався з поверхневим ставленням до пересічних українців, зокрема запорожців. Про який же мир у цьому випадку може йти мова, коли пересічні українці у результаті кровопролитних воїн не можуть отримати нічого, окрім нового тиску з боку можновладців?І козацька старшина, і запорожці, і простий народ, як уже часто бувало на нашій рідній землі, виявилися занадто довірливими до фальшивих обіцянок представників влади, до обіцянок чергового претендента на булаву українського гетьмана і чин російського уряду. В епоху, яку відтворив у своєму романі «Чорна рада» П. Куліш, посилився гніт поневоленого українського народу, тиск північних сусідів, кривавий розбрат, а крім того, нехтувалися усі права, які були здобуті у визвольній боротьбі наших співвітчизників проти польської шляхти.