Що розповідає Тав'є про себе і свою родину

Життя не щадить Тев’є та його дочок. Помирає дружина Тев’є Голда. А в довершення усіх злиднів євреїв виселяють за царським указом з їх рідного села, за «межі осідлості». Тев’є має сім гарних, працьовитих, розумних дочок. По-різному склалися їхні долі. Старша Цейтл, не бажаючи пов’язати свою долю зі старим заможним м’ясником Лейзером-Вольфом, одружується з бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухот. Інша дочка Тев’є — Годл закохується в революціонера Перчика і вирушає разом з ним на заслання у Сибір. Хава, порушивши заповіти батьків, виходить заміж за неєврея, писаря Федька, та приймає християнство. За традиційними юдейськими уявленнями, така дочка вважалася померлою і за нею мали справляти траур. Але на самоті Тев’є спадає думка: «А що таке єврей і не єврей? І навіщо Бог створив євреїв і неєвреїв? А якщо вже створив і тих, і інших, то чому вони мають бути отакі роз’єднані, чому повинні ненавидіти один одного?..» Дочка Шпринця, закохавшись у багатого, але нікчемного і самозакоханого Арончика, втопилася, вражена його віроломством. Трагічно складається і доля сумирної Бейлки, яка виходить заміж за нелюбого багатія, аби забезпечити батькові старість.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tev-ye-molochnik-analiz-tvoru/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Фольклору властива така риса, як традиційність, Фольклор бере витоки з народних традицій, своїми коренями він сягає у давнє минуле. Завдяки йому забез­печується нерозривний взаємозв’язок між минулим і су­часним, він також є скарбницею сталих народних зви­чаїв і стимулятором їх дальшого розвитку. «Головна оз­нака традиції — не косність, а певний ступінь сталості і неодмінно міцність спадкових зв’язків у розвитку,— пи­ше історик фольклору Б. Путилов.— Традиційність є спе­цифічна форма народного життя, культури, побуту, фор­ма його руху. Всякий фольклорний процес неминуче на­буває характеру руху всередині традиції, еволюції та трансформації традиції.

Відповідь:Гейне “Коли настав чудовий май”

Автор – Генріх Гейне

Жанр – елегія

Рід – лірика

Лірика – інтимна

Тема – зображення пробудження кохання в душі ліричного героя.

Ідея – оспівування великого почуття, яке приносить і радість, і сум.

Настрій – сумний, бо закоханого не помічають

“Коли настав чудовий май” художні засоби

Епітети: чудовий май,

Метафори: прокинулось кохання, розказав журбу й кохання

Уособлення – садочків розвивання, у серденьку… прокинулось кохання

Анафора – Коли настав чудовий май…

Коли настав чудовий май…

Тоді…

Тоді…

Інверсія –  Тоді у серденьку моїм

Прокинулось кохання.

Пояснення: