Народною піснею став вірш: А) «Захочеш – і будеш» Б) «Пломінний день» В) «Сучасникам» Г) «Вчителька» 9. Хто з авторів починав учитися на лікаря, але жага до слова перемогла? А) Олена Теліга Б) Андрій Малишко В) Олег Ольжич Г) Олександр Гаврош 10. Хто вивчав археологію та історію мистецтва, що відчутно позначилося на творчості? А) Олена Теліга Б) Олександр Гаврош В) Андрій Малишко Г) Олег Ольжич 11. Кандиба – справжнє прізвище А) Олени Теліги Б) Олександра Гавроша В) Андрія Малишка Г) Олега Ольжича 12. Як звали дівчину, у яку закохався Іван Сила? А) Рената Б) Мілка В) Аделія Г) Маруся 13. 1. вітрогон-хлопчина 2. зелені луки, солов’їні гаї 3. гостра петарда наказу 4. геній людський А) «Пломінний день» Б) «Радість» В) «Захочеш – і будеш» Г) «Пісня про рушник» 14. 1. Олександр Гаврош 2.Олена Теліга 3. Олег Ольжич 4. Андрій Малишко А) пішов добровольцем на фронт Б) після тортур і допитів перестало битися серце В) громадянська війна змусила перебратися за кордон Г) казки вважає найдавнішими проявами літератури 15. 1. Епітет 2. Порівняння 3. Метафора 4. Персоніфікація А) щебетання дібров Б) мов прапор в сонці затріпоче В) чорна злива Г) шелест трав 16. Віднайдіть спільне й відмінне у прочитаних творах за планом: 1. Жанр 2. Тематика 3. Ідейний зміст 4. Основна думка (Обираєте два твори

1. Б ;

2. Олексадр Г. ;

3. А ;

4. Г ;

5. Б;

6. А ;

7. Б ;

8. В .

Большая ошибка думать, что святые служат только своему личному Человек, эгоистически озабоченный своей души, очень далек и от Бога, и от святости. Чтобы стать подлинным христианином, надо, по евангельскому выражению, быть готовым "потерять душу" ради Христа. Христос пришел на землю ради людей, и потому подлинное христианство начинается только там, где есть служение людям.

Неодинаковы пути религиозного служения ближним. Для большинства из нас этот путь лежит в рамках обычной жизни: работа, семья, общественные обязанности. Идет по пути святости и рабочий, добросовестно делающий свое дело, и артист жить своим искусством, и милиционер, защищающий людей от преступников, и бывший преступник, решивший "завязать". Лишь в особых случаях христианское служение людям принимает особые религиозные формы: равноапостольные святые служили человечеству, проповедуя Христа, монахи-пустынники изыскивали борьбы с грехом и молились за весь мир┘

В Русской Православной Церкви 27 января - чествование святой равноапостольной Нины (ум. в 340 г.). С юности она отличалась глубокой и сильной христианской верой. Скорбя о пагубных для души заблуждениях язычников, Нина отправилась в языческую Грузию, где мудрой проповедью и совершавшимися по ее молитвам исцелениями многих обратила ко Христу. В числе обращенных оказались царь и придворные. Они были готовы утвердить христианство силой государственного принуждения, но Нина отвергла чуждый Христу путь насилия и продолжала действовать добрым примером и молитвой, приведя к христианству почти всех жителей страны.

Вторник, 30 января - память преподобного Антония Великого (ум. в 356 г.), одного из основателей христианского монашества. Церковное предание об Антонии и кожевнике рассказывает, как Антоний, достигнув больших духовных высот, был послан Богом из пустыни в город, чтобы поучиться примеру ремесленника-кожевника, чья святость оказалась еще выше. Смысл предания очевиден: чтобы достичь великой святости, не обязательно становиться монахом и уходить в пустыню.

Четверг, 1 февраля - память преподобного Макария Египетского (ум. в 391 г.), еще одного основателя монашества. Церковное предание рассказывает, что Макарий, размышляя над черепом языческого жреца, осознал необходимость молиться за всех: за живых и оставивших эту жизнь, за христиан и язычников. Готовы ли мы к такой молитве?

В пятницу, 2 февраля - праздник Сретения у христиан, живущих по современному календарю (у католиков западного обряда, во многих зарубежных приходах Московской Патриархии, у православных Греции, Румынии, Финляндии, Болгарии и др.). Праздник символизирует встречу и преемственность Ветхого и Нового Завета (славянское слово "сретение" означает "встреча").

кажуть, що поет формується у дитинстві. маленька тендітна дівчинка мріяла про надзвичайну дивну казку (вірш «мрії»). вік лицарства і шляхетних вчинків приваблював не одне покоління юних романтиків. однак у лесі українки своє бачення доби мужніх воїнів, лицарських турнірів: тільки дивно, що не принци. таємницею укриті. не вродливі королівни розум мій очарували. дівчинка гортала малюнки лицарських романів. її приваблювали не переможці лицарських поєдинків, котрі «промовляли люто “здайся! ”», а переможені. нехай вони і «розпростерті», до землі прибиті списом, але з уст зривається горда відповідь: «убий, не ! » маленька дівчинка леся вже тоді, в пору свого дитинства, поважала силу духу, справедливість. вона поважана тих, хто навіть під загрозою смерті не хотів здаватися. можливо саме в них вона вчилася великої мужності. ця мужність знадобилася їй у житті, боротися з власною недугою та життєвими .