Хто був найкращим учнем Джонатана?​

объяснение. Флетчер ленд

Объяснение:

1) Дракон народився в пещері своїх пращурів.Він був необізнаний через що незнав як саме потрібно харчуватися і як поводитися.Виходив лиш в ночі харчувався травою.щоб ненашкодити рослинам піднімав голову коли видихав повітря.Мав добре серце і мякий характер через що дуже сильно був не схожий на інших драконів.на від мвну від інших хотів просто спокійно жити.

2)Пустельник колишній воєвода котрому набридло воюватти оскільки всі війни не мали сенсу.Загалом пустельник - це чоловік самітник котрий вирішив дожити віку в спокої.

3)пустельник і дракон були гуманістами вони не підтримували кровопролиття і війни.Обидва хотіли тихо жити читати книжки та писати варшію

(я цитати не писала сори..)

Відповідь:

Мова, якою написано «Слово о полку Ігоревім», це тогочасна літературна мова русинів, подібна до мови літописів, але з помітно більшими впливами народної[5]. Більшість дослідників припускають, що автор «Слова…» був або киянин або чернігівець, інші (Орлов, Юґов) доводять, що він мусив бути галичанином («карпаторус»).[6]

Діалектологи знаходили в «Слові…» регіональні лексеми Закарпатської Русі і на цій підставі піддавали сумніву можливість створення його на Чернігівщині, віддаючи перевагу Галицькій Русі. Але довести цю чи іншу конкретну тезу нікому не вдається, оскільки майже половина (1500) слів — це надбання різних протоукраїнських діалектів XII ст. Більшість лексики і граматичних конструкцій у «Слові…» є загальнонародною.[7][8]

Зв'язок з народною поетикою, літописом і воєнними повістями свідчить про глибоке народне коріння «Слова…». Помітний і генетичний зв'язок «Слова…» та українських народних дум, але цей аспект історії українського фольклору ще потребує поглибленого аналізу.[8] Побіч слів, прикметних тільки українській мові, в «Слові…» є архаїзми, збережені в українських говірках, є також впливи інших мов.[6]

Є припущення, що копію поеми XVI ст., котру відкрив Мусін-Пушкін, вже значно окнижили переписувачі, які підтягали транскрипцію поеми під панівний тоді болгарський правопис. До того ж вона могла бути не зі старого списку, а з інших копій, які й витворили так звані «темні місця» поеми.[6]

Порівнявши мову «Слова» з сучасною українською мовою, можна виявити досить багато спільного. В перекладі, зробленому для Катерини II, було вказано, що оригінал містить у собі велику кількість «южнорусских» та польських слів, незрозумілих російському читачеві. Слова мають властиві для сучасної української мови закінчення. Незвичні для сучасної російської мови «и» в багатьох словах звучать по-українському, якщо їх змінити на «ы».[6]

Пояснення: