У вірші Захочеш і будеш Олег Ольжич зобразив щоА) людина усвідомлює своїх силБ) доля українського народу відображена в його історіїВ) людина думкою багатієГ) тільки до власних зусиль людина може побудувати щасливе майбутнє​Захочеш — і будеш. В людині, затям, Лежить невідгадана сила.Зрослась небезпека з відважним життям, Як з тілом смертельника крила. І легко тобі, хоч і дивишся ниць, Аби не спіткнутись ні разу, І нести солодкий тягар таємницьІ гостру петарду наказу. Навчишся надать блискавичність думкамІ рішенням важкість каміння.Піти чи послати і стать сам на самЗ своїм невблаганним сумлінням.

Ідея: заклик раціонально використовувати власні сили.  

У цій поезі автор наголошує на тому, що абсолютно все залежить від нас самих. А в кожній особистості закладина надзвичайної величі сила, яка до зробити вольове рішення.

Г) тільки до власних зусиль людина може побудувати щасливе майбутнє​

Зозуля – птах розміром із голуба з темно-сірою верхньою частиною тіла, а голова і крила мають бурий відтінок. Якщо вам вдасться побачити зозулю, то це буде темний птах із обтічним тілом, що швидко перелітає через галявину в лісі. Ви могли чути зозулю, адже самець цього виду повідомляє про свою присутність характерним «ку-ку». Зозуля є звичайним птахом майже всюди: вона зустрічається в лісах і на відкритих територіях аж до передгір’я. Найцікавішим у житті зозуль є те, що вони не будують власного гнізда, а підкидають яйця у гнізда інших видів. Зозуленя з’являється на світ раніше, ніж пташенята господаря гнізда і викидає звідтіля всі яйця.

З-під пера Павла Загребельного вийшло багато творів, та саме романи займають найпомітніше місце в його творчості. Роман "Роксолана" — історія життя простої української жінки, яку в ранній юності розлучили з рідною землею, але на чужині вона спромоглася досягти такого високого становища, якого ніколи не досягала жодна жінка за всю історію існування могутньої Османської імперії.

Настя Лісовська, дочка священика, "мала в своїй крові батькову несамовитість і материн легкий норов". Батько подбав про те, щоб дочка отримала гарну освіту, називав її королівною. Та скінчились для Насті щасливі дні дитинства, коли її маму схопила татарська орда. Не встигла дівчинка пережити цю трагедію, як сама через кілька років стала бранкою. П'ятнадцятилітню Настю перевезли через Чорне море і продали в рабство.

Опинившись у султанському гаремі, Настя тяжко страждала. Але ховала свої страждання за веселим сміхом, за що отримала ім'я Хуррем — радісна. Коли султан Сулейман познайомився з нею, він оцінив її винахідливість, кмітливість і мужність душі.

Маючи гострий розум, постійно поповнюючи свою освіту новими знаннями, Роксолана досягла високого становища. Султан завжди прислухався до її мудрих порад, а його політика відносно українських земель була мирною під впливом Роксолани.

Оточена розкошами й почестями, Роксолана все одно не була щасливою. Постійна туга за втраченою Батьківщиною, глибока рана після загибелі батьків робили всемогутню султаншу нещасною. "...І не знайдеш винних, нікому не поскаржишся, не заплачеш ні перед ким".

Час зробив Роксолану безсмертною. Нам, українцям, слід пишатися тим, що вона — одна з нас. Відома на весь світ, нескорена русиночка з золотою косою...