Написати свий анализ вражень на 1-2 вирши автор безпалий леонид якович

 Реальне - це віра хлопця в надприродні сили, що усе можливо зробити, якщо в це повірити і докласти зусиль.
А фантастичним є цей момент "влітку, коли гроза знищила весь урожай, і юнак був дуже злий то до нього з’явився Капуш і сказав, що він — людина, повинен боротися, пізнавати, шукати правди у трьох коренях — у землі, у небі й у самому собі, в своїй душі. Хоче осідлати хмару, бути Планетником — хай спробує! Після зливи почалася спека, все горіло. Юнак вирішив викликати дощові хмари. І в нього це вийшло!" 

Объяснение:

Я вважаю, що людина – коваль своєї долі та щастя. І тому не варто нікого звинувачувати в своїх негараздах. Погоджуюся з думкою, що все в наших руках: як влаштуємо собі життя, так і проживемо його.  

По-перше, кожен про щось мріє, планує майбутнє, прагне досягти успіху.  

Тому мені здається, що саме це найбільший і найважливіший аргумент. Ми удосконалюємо себе, розвиваємо якісь навички, працюємо над важливими справами, тим самим будуємо своє майбутнє. І я думаю, що той, хто прагне успішного життя, не замислюється над долею, випадками, людина працює і як нагороду отримує гарні результати.

По-друге, навіть у несприятливих умовах доля людини залежить лише від її вчинків.

Це ілюструє роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».  Два герої: Нечипір Варениченко та Грицько зазнали сирітства та злиднів, росли в жахливих умовах. Нечипір – бунтівник, розбійник, озлоблений на весь світ, пішов хибним шляхом, що привів його до злочину. У цей час Грицько сумлінно і наполегливо працював, став заможним господарем.

Отже, не треба звинувачувати у своїх негараздах долю чи оточення. Тільки від вчинків та характеру кожного залежить його власне життя. Недарма Тарас Григорович писав:  

У всякого своя доля.

І свій шлях широкий:

Той мурує, той руйнує...

Щаслива людина будує своє життя сама, керуючись життєвими цінностями та переконаннями. Навіть у найскрутніших ситуаціях треба шукати вихід, але при цьому залишатися гідною людиною.