Дія новели Л. Пономаренко «Гер переможений» відбувається A у роки Першої світової війни Б у далекому минулому В у роки Другої світової війни та в наш Гчас часи татаро-турецьких набігів і в сьогоденні

Розповідь ведеться від імені школяра Клима Джури. Він живе з бабусею, батьки — археологи. Якось Клим бачить хулігана Сашка Смика — худорлявого розпатланого хлопчика на прізвисько «Кактус». Злякавшись хулігана, Клим тікає і провалюється в люк, де потрапляє до секретної лабораторії так званого ТТБ («Таємне Товариство Боягузів»). Клим опиняється на невідомій вулиці, яка приводить до старого будинку із залізною брамою, де перебуває жінка, яку Клим бачив востаннє у секретній лабораторії (вона весь час нагадувала когось Климу). В саду будинку він знайомиться з двома хлопцями Жуком і Зайцем, які чекають його на підготовці до вечірньої операції.Клим повинен стояти рівно о дев'ятій години вечора біля банку (він знає цей банк, бо там прибиральницею працює його бабуся) і грати жалісливу пісню про байбачка, яку будуть співати Жук і Заєць. Клим починає підозрювати, що Таємне Товариство Боягузів — банда грабіжників, які хочуть викрасти золоті зливки з банку, але все-таки прибуває на площу. Коли цей новий член Таємного Товариства Боягузів виконує своє завдання, до банку, на подив Клима, під'їжджає мотоцикл з двома постатями, які нагадували Климу його батьків, котрі зараз в Єгипті, у пустелі. Несподівано вчиняється вереск, бо пограбували чоловіка. Трійко друзів кидаються геть з місця злочину. Після нападу на банкіра, герої повертаються, Клим думає, що він — учасник пограбування.Герої потрапляють до банку. Жук відкриває прохід через стіну, який приводить до місця, де знаходяться дивні сині жаби. Жук і Заєць говорять, що насправді ці жабоподібні створіння — космічні прибульці, які захопили вже половину світу, а банк — головна їхня база, де вирощують мутантів-перевертнів і посилають на таємні завдання.  Клим вражений почутим, але задумується як побороти прибульців, якщо ТТБ — Таємне Товариство Боягузів? Він дізнається, що найперше вірус вражає хоробрих. . Наступного ранку Клим знов бачить Кактуса. Цього разу він перемагає, борючись з ним. По дорозі до школи, хлопець натрапляє на прибульця на будівельному майданчику. Але хлопця рятує муха, яка для синьомордих є снодійним, а Клим тікає.  

Шхуна "Пілігрим" полює на китів. Але на шхуні є й пасажири: це дружина хазяїна "Пілігрима" з п'ятирічним сином Джеком. Вони пливуть до Америки, щоб побачитися там з містером Уелдоном — чоловіком та батьком. З ними кузен Бенедикт — його цікавить тільки ентомологія (наука про комах).

Мандрівники зустріли в морі покинуте судно, де були живі істоти: собака Динго та п'ятірка негрів. Величезний негр Геркулес став добрим другом усім, особливо маленькому Джеку.

Під час полювання на кита гине шлюпка з капітаном та командою. Юнга Дик Сенд бере на себе керування судном. Розумний хлопець упорався б, але судовий кок Негоро зіпсував компас. Цей кок дуже підозрілий. Ось і собака, який потоваришував з усіма, на Негоро гарчить та гавкає.

Нарешті дісталися берега. Мандрівники гадають, що вони у Південній Америці. Негоро каже, що він знайомий з цим континентом. Ось дістануться вони якогось міста, зв'яжуться з містером Уелдоном, і він усіх урятує. Та трапляються дивні речі. Рослинність не американська, малий Джек ніяк не може побачити обіцяного колібрі, кузен Бенедикт радіє, що побачив африканську комаху в Америці. Раптом усі побачили жирафів — але ж на американському континенті цих тварин нема.

Компанія зустрічає шляхетного на вигляд пана на ім'я Герріс. Він каже, що вони опинилися у Болівії. За є усіх до своєї гасієнди (садиби), де всі можуть перепочити та діждатися звістки від чоловіка місіс Уелдон. Це була пастка. Герріс та Негоро у змові. І континент — зовсім не Америка. Це — Африка!

Герріс та Негоро піклуються тільки про гроші. Вони злодії. Негрів продають у рабство. Втекти вдалося тільки Геркулесу. Герріс змушує місіс Уелдон написати листа чоловіку. Вони з Негоро заманили жінку з сином, щоб узяти чималий викуп. Вірна дружина боїться, що її чоловіка теж заманять у пастку й будуть вимагати чогось зовсім неймовірного.

Жінку з сином та кузена поселили серед негритянських дикунів.

Кузена Бенедикта відпускають блукати без охорони, бо вважають чоловіком не сповна розуму.

Ентомолог справді бачить тільки своїх комах. Раптом якась дужа рука схопила його та кудись потягла. Зникнення кузена змусило посилити охорону матері та сина.

В африканському селищі відбулося велике свято. На таких святах усі чекають на прихід лісового духа — чаклуна "мганга". Він зазвичай з'являється весь розписаний дивними фарбами, у чудернацькому вбранні. І ось він з'явився! Це був велетень. Танцював, підскакував, волав несамовито, підкидаючи списа, та обрав собі дві жертви: місіс Уелдон і її сина.

Ніхто не посмів опиратися йому. Він звалив жертви собі не плече та зник у хащі. Жінка знепритомніла. Джек гамселив чудовисько маленькими кулачками.

Виявилося, що той, хто вкрав Бенедикта та місіс Уелдон з сином, був зовсім не чаклун, а добрий Геркулес, вдячний за свій порятунок на морі. Вдалося чорношкірому велетню врятувати й Дика Сенда. Маленька група пробирається до моря, щоб сісти на якийсь корабель. Випадково вони зустрічають Негоро. Дик та Геркулес не встигають нічого зробити: Динго кидається на підступного кока та перегризає йому горлянку.

На жаль, перед смертю негідник встиг встромити у вірного собаку кинджал, і пес загинув. З'ясувалося, що колись Негоро заради грошей убив першого хазяїна Динго — Сема Вернона.

Нарешті всім, хто врятувався, пощастило дістатися до Америки. Дик став місіс Уелдон за старшого сина, Геркулес — за вірного друга. А негрів, що було продані у рабство, згодом знайшов та викупив містер Уелдон.

На честь повернення мандрівників було влаштовано бенкет. Перший тост був за Дика Сенда — п'ятнадцятирічного капітана!