Підсумкова контрольна роботаУкраїнська література, 7 клас1."Дідок кропив'яний" визбирує " блискавки в траві" у поезії Ліни Костенкоа)"Кольорові миші"б)"Дощ полив"в)"Крила"2.Ім'я головної героїні поезії "Кольорові миші"-а)Аннаб)Маріяв)Мотря 3.Крила, за поезією Л.Костенко, створені з усіх указаних чеснот, окріма)вірності в коханніб)щирості до роботив)ненависті 4.Оповідачем у поезії Василя Симоненка "Лебеді материнства" виступаєа)матиб)синв)Батьківщина5.У поезії "Ти знаєш, що ти - людина..." стверджується думкаа) Кожна людина неповторнаб)У житті повинна бути гармоніяв)Лише в єдності люди - сила 6.Установіть відповідністьа) "Вчителька" 1) солов'їні гаїб)"Пісня про рушник" 2) явір під вікномв)" Чому , сказати, й сам не знаю" 3) вишита сорочка 4) стежина біля воріт7.Дайте розгорнуту відповідь "Чого навчає повість-казка про Русалоньку сучасну людину?( Марина Павленко "Русалонька із 7-в, або прокляття роду Кулаківських"8.Поясніть , як ви розумієте назву новели"Гер Переможений" Любові Пономаренко.9.Напишіть твір - мініатюру( 8-10 речень) на тему " Іван Сила- утілення непереможного духу українського народу, його доброти й щирості"(Олександр Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили")​

1 б

2 а

3 в

4 а

5а

6 а-2, б-1, в-4

7.Твір М. Павленко "Русалонька із 7-в або прокляття роду Кулаківських" навчає маленьких читачів доброти та щирості. На прикладі дівчинки на ім'я Софійка читачі розуміють, як важливо бути доброю людиною. Окрім цього, підноситься працелюбність дівчинки, її активна позиція. Ніколи не варто бути байдужим і стояти осторонь. Це породжує зло. Слід боротися з несправедливістю, тоді добро візьме гору. 

8.В назві творі зображується тема твору.

Переможений,бо перемогли і чесно.

9.“Іван Сила − утілення непереможного духу українського народу” 

Повість «Неймовірні пригоди Івана Сили» − це твір про сучасного українського силача, хлопця із Закарпаття. Автор характеризує його як сміливого, сильного з добрим серцем та чутливою душею. Іван переймається чужою бідою, заступаючись за Міху Голого та інших.

В образі Івана Сили автор розкриває духовну велич простого народу, його моральну красу.

Хлопець вихований на українських традиціях, ніжний, але сильний духом, з великою любов’ю до людей у серці. Він вміє досягати поставленої мети. Завдяки характеру й здібностям Іван став найсильнішою людиною.

Автор наділив героя великою внутрішньою наснагою, витримкою, здатністю на самопожертву. Все це допомагає йому боротися за здійснення мрій, за волю.

Отже, Іван Сила- це найкращий приклад утілення непереможного духу українського народу!

Объяснение:

Українська пісня - це бездонна душа українського народу                    українська пісня - це бездонна душа українського народу          о. довженко                    українська пісня — це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. з піснею на вустах він не тільки відзначає свята, не тільки прикрашає народні обряди, а й також славить свої перемоги на ворогом:                     як вдарили з семи гармат          усереду вранці —          накидали вороженьків          повнісінькі шанці!                     кожне своє враження, кожне переживання людина виливала в пісні. релігійні почування висловлюються в лірницьких піснях; тяжка праця на своїм власнім полі — в обжинкових та косарських піснях («ой любо та мило»); ще тяжча праця на панських ланах — у кріпацьких («у неділю рано-вранці», «яром, хлопці, яром»); мандрівки за заробітком — у чумацьких та бурлацьких («їхав, їхав та чумак макара», «зібралися всі бурлаки»); туга за ріднею та батьківщиною на чужині — у рекрутських («ой не жаль мені ні на кого»); щасливе або безнадійне кохання, суперництво, життя за нелюбом, підступність злої свекрухи, краса природи — в ліричних та родинно-побутових піснях («цвіте терен, цвіте терен», «а я в батька росла», «била мене мати»).          духовне життя людини знайшло вираження у народних піснях і має форму яскравих епітетів, що повторюються (чисте поле, червона калина, зелений явір, красна дівчина, вірний кінь, бистра річка та і          про красу і силу народних пісень із захватом писало багато українських письменників. іван франко казав у «мойсеї»: «задармо в пісні твоїй ллється туга і сміх дзвінкий і жалощі кохання, надій і втіхи світляная смуга? » о. дей висловив це по-своєму: «українська народна пісенність — дорогоцінне надбання поетичного генія трудового народу, нев'януча окраса його духовної культури».          залишки давнини серед українських народних пісень найбільше зберегли пісні обрядового характеру:                     іди, іди дощику,          зварю тобі борщику          в полив'янім горщику!                     велика частина цих пісень зв'язана з порами року (колядки, щедрівки, веснянки) — «щедрий вечір, добрий вечір», «зеленеє жито». в колядках та щедрівках народ звеличує господаря та його родину, в них ці люди зображуються гарними, багатими, щедрими, здоровими, привітними, в яких «радісно на серці, повно на столі». такі пісні повинні були накликати щастя і всілякі блага на двір господаря, тому що співали їх від щирого серця, з чистими думками.          дуже цікавими з обрядових пісень є русальні та купальські пісні, які танками, ворожінням та іншими дійствами. через обрядові пісні пізнається світогляд наших пращурів із тих часів, коли люди поклонялися дохристиянським богам — перуну, дажбогу, ладі та іншим.          із пісень родинних ми дізнаємось, яке місце в житті попередніх поколінь по сідала родина та різні сімейні турботи:                     а чужа сторона          і без вітру шумить, —          чужий батько, чужа мати          і не б'ють, то болить.                    із історичних пісень — про важливі історичні події, які переживав народ:                     ой морозе, морозенку,          ой да ти славний козаче!           за тобою, морозенку,          вся вкраїна плаче!                     з українських пісень ми бачимо, як глибоко народ відчував красу життя. народні пісні криють у собі таку силу уяви та багатство щирих переживань, що стали джерелом натхнення поетів та письменників. свою найкращу повість «у неділю рано зілля копала» ольга кобилянська побудувала на відомому мотиві народної пісні «ой не ходи, грицю, та й на вечорниці». використовуючи сюжет цієї ж пісні, ліна костенко створила роман у віршах «маруся чурай». але народні пісні не тільки надихали літераторів, вони, перш за все, звеселяли сірі будні українців, були розрадою в тяжку годину, поліпшували настрій, полегшували важку працю.          наш народ має багату скарбницю пісень, казок, легенд, переказів, дум, якими можна пишатися як райськими квітами. деякі з них пройшли крізь довгі століття і ще сьогодні причаровують блиском дорогоцінних самоцвітів. 

ответ:цитати з твору:

Учітесь, читайте, /І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь. / Бо хто ма­тір забуває, / Того Бог карає, / Того діти цураються, / В хату не пускають.

І хилитесь, як і хилились. /І знову шкуру дерете / З братів незрящих, гре­чкосіїв.

В своїй хаті своя й правда, /І сила, і воля.

Доборолась Україна / До самого краю. / Гірше ляха свої діти / Її розпинають.

Дастьбі... Колись будем /І по-своєму глаголать.

І ми не ми, і я не я.

І на Січі мудрий німець / Картопельку садить.

І оживе добра слава, / Слава України.

І премудрих немудрі одурять.

Кайданами міняються, / Правдою торгують.

Не минайте ані титли, / Ніже тії коми.

Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра.

Схаменіться! Будьте люди, / Бо лихо вам буде! / Розкуються незабаром / Заковані люде.

Розкуйтеся, братайтеся.

Схаменіться, недолюди, / Діти юродиві!

Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрость би була своя.

У нас воля виростала, / Дніпром умивалась, / У голови гори слала, / Сте­пом укривалась!

Обніміться ж, брати мої, / Молю вас, благаю.!

Объяснение: