Як ставилися до кохання Мавка і Русалка? Чому? – Чим Мавка й Лукаш не схожі між собою?

Відповідь:

Трагікомедія «100 тисяч»

У комедії “Сто тисяч” І. Карпенко-Карий висміює хазяїв, для яких багатство стало метою всього життя, а не засобом для існування. Такі люди ладні продати все на світі, навіть щастя власних дітей, аби тільки збільшувати маєтки. Ганяючись за прибутками, Герасим Калитка стає жертвою шахраїв, що грають на його жадобі та отримують від цього великий визиск.

Рік написання – 1889

Літературний рід — драма.

Жанр твору: комедія.

Тема “Сто тисяч”: зображення життя селянства в пореформені часи, суспільні явища, що мали місце в 80–90 роках XIX століття.

Ідея “Сто тисяч”: викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи, духовної обмеженості, а також згубного впливу грошей на вихідців із народу (Бонавентура, Савка).

Основна думка: автор бичує сатирою страшною всіх і сміхом крізь сльози сміється над пороками і змушує людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків. «Буде здоров’я, будуть і гроші…»

Головні герої “Сто Тисяч”:

Герасим Никодимович Калитка — багатий селянин,

Параска — жінка його.

Роман — син їх.

Савка — кум Герасима, селянин.

Бонавентура — копач.

Невідомий — єврей.

Гершко — фактор.

Мотря — наймичка.

Клим — робітник.

Проблематика “Сто тисяч”  батьки і діти; прагнення збагатитися заради задоволення власних потреб; бідність і багатство; добро і зло; моральність і аморальність.  

Кмпозиція “Сто тисяч”

Драматичний твір складається з 4 частин, кожна з яких поділена на яви. Експозиція: знайомство автором читача (глядача) з місцем дії та дійовими особами — Герасимом Калиткою, Бонавентурою, Савкою, Невідомим, сином Герасима Романом і наймичкою Мотрею, показує обставини, в яких живуть дійові особи, їх стосунки і прагнення. Зав’язка: восьма ява першої дії твору, коли Невідомий домовляється з Калиткою про те, що у визначений час він передасть йому на вокзалі за 5 тисяч справжніх грошей 100 тисяч фальшивих. Розвиток дії: гонитва Калитки за наживою, за грошима. У другій та третій діях комедії показано, що кожний вчинок Калитки, кожна його думка підпорядковані безглуздій жадобі збагачення, накопичення грошей і землі. Він нещадно експлуатує наймитів, підганяє до роботи сина і дружину, в одруженні сина шукає засобів збагачення. Кульмінація: четверта дія комедії, коли Малофес попереджає Калитку, щоб він не барився з купівлею землі у Смоквинова, бо її поспішає придбати Жолудь. Калитка з Савкою їдуть на вокзал, привозять мішок «грошей» і починають ділитися. Настає найвищий момент напруження дії: в мішку замість фальшивих грошей були пакунки чистого паперу. Невідомий виявився спритнішим шахраєм, ніж Калитка, і обдурив його, продавши за 5 тисяч карбованців мішок чистого паперу. Розв’язка: п’єса «Сто тисяч» закінчується тим, що обдурений Герасим у розпачі вішається, його врятовує Бонавентура. Драматург показав всю потворність моралі Калитки, висміяв його мрії, поведінку, дії.

ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРСОНАЖІВ:  https://dovidka.biz.ua/sto-tisyach-geroyi/

Епітети:скаженим шалом,невгамовним сумлінням,противні сили,велетень-гнобитель,геній-визволитель,гостра криця,влучна блискавиця,велетень могучий,меч блискучий,страшні тяжкі удари,таємні чари,паперові мечі,нікчемний крам,дрібні вигоди,нійвищії клейноди,ширшого простору,життя брудне,життя нікчемне,щасливі небулиці,землю  обітовану,свобідни творчий дух,найкращийй скарб,славний друже,життя байдуже,святі скрижалі,чарівливі гарні мрії.
Порівняння:
1.вулчна,як з неба блискавиця
2.і прикро,як ураз зі мною стають
3.завянуть,як без сонцця квіти
4.а як поет,без перепони,я стежу творчості закони
.до мене,як горожанина