Головні та другорядні герої тексту Приблуда.

Головні: Мишко, чоловік, завідуюча дитбудинком, дівчата , хлопці

Відповідь:

1."Шаблюкою володіє не гірше від інших хлопців (звісно, дерев’яною). І на коні, кажуть, непогано тримається. Тільки Грицик і може його обігнати."

2."Скільки разів на нього влаштовували засідки і ставили пастки, скільки кінних загонів розсипалося через нього по неосяжних ординських степах - і все на марне. Вислизав він, як хитрий змій. Прокрадався, неначе вовк. Або перевертень, що приймав будь яку подобу."

3."Там же гадюк повно.- А я їх не боюся, - гордо відказав Грицик. - Ломакою по голові - раз! - і все."

4."По-татарському козак - це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче - звіра полює, хоче - візьметься за шаблюку і йде на ногайця."

5."Високий жилавий чоловік, ще майже парубок, гнівно зблиснув очима на господаря"

6."Загинув батько. Не змогли татари вибити його з хати, то спалили разом з нею."

Пояснення:

Ідея: уславлення веселки — дівочої краси, стрічки веселки, наче стрічки українського віночку; казкового кохання.
Епітет: «золотий черевичок».
Метафора: «надягла веселка», «веселка взяла… і пішла», «соняшник перестрів», «веселка поміряла».
Тема: зображення веселки — української дівчини, яка своєю красою і чарівністю захопила князенка соняшника. Ідея: уславлення веселки — дівочої краси, стрічки веселки, наче стрічки українського віночку; казкового кохання. Основна думка: веселка є відображенням чарівної краси українських дівчат.