Потрібне Есе на тему "Усе що я знаю про Кобзаря"

Роль родини в житті людини дуже велика. Важливість цієї складової неможливо переоцінити. Наші батьки, близькі люди з самого народження і протягом усього життя вони підтримують нас, бо ми – родина. Кожна людина пам'ятає з дитинства. Батьки вчать нас всьому, що знають самі: завдяки їм ми починаємо ходити, розмовляти, тримати в руках ложку, читати і писати. Не будь їх поруч – ким би ми були зараз? З дитинства батьки надають підтримку. Це моральна підтримка, а потім вже матеріальна.
Кожній людині потрібна підтримка. Дуже часто для вчинення якогось важливого вчинку не вистачає впевненості. Важко зробити відповідальний крок-прийняти рішення, зрозуміти, хто ти є насправді. Цю впевненість вселяють близькі люди. Без підтримки може початися депресія, погане самопочуття, зниження самооцінки. Жодна людина не витримає такого тиску зсередини: все валиться з рук, нічого не виходить. Батьки – ті люди, які завжди можуть підтримати і до в будь-якій ситуації. Так, часом, проблеми бувають занадто важкими або, на перший погляд, нерозв'язними. Але завжди є людина, якій можна довіритися. Скільки б тобі не було років, що б ти не зробив, ким би ти не був, батьки завжди повинні підтримати і заспокоїти тебе. Через багато труднощів ми проходимо завдяки підтримці і турботі рідних.
На жаль, хорошими стосунками з батьками можуть похвалитися не всі, і підтримку іноді від них отримати неможливо. На то може бути безліч причин: нерозуміння, конфлікти, розбіжності у поглядах. Однак варто докласти максимум зусиль для того, щоб зблизитися з рідними. Іноді це дуже важко, але ніколи не пізно попросити вибачення чи пояснити свою точку зору так, щоб тебе зрозуміли.
Не варто забувати, що спілкування з батьками може бути не тільки приємно, але і корисно. У них є багато життєвого досвіду, яким вони завжди раді поділитися. Мало хто стане ділитися найпотаємнішим так, як це роблять батьки. Тому в прийнятті рішень варто запитувати їхню думку: завдяки своїм знанням і життєвому досвіду вони ніколи не порадять поганого.

Рідне гніздечко – саме так юні пташенята називають батьківський дім. Це місце, де завжди люблять, де чекають і підтримують. Дух рідного дому назавжди залишається з нами, він тече в наших жилах.Часто можна почути вислів: «Скрізь добре, а вдома краще». Справді, рано чи пізно кожен із нас захоче покинути батьківський дім. Хтось у пошуках кохання, хтось у пошуках нового життя чи визнання. Але немає того, хто хоч на секунду зміг забути теплі материнські руки, ніжну посмішку тата, домашній затишок, тепло. Напевно, в усьому світі ціннішого скарбу не знайтиІ от, після довгої розлуки ти знову на порозі рідного дому. П’єш воду зі старої криниці і вона здається найкращою, цілющою. Ласуєш яблуками в садку і вони здаються найсмачнішими. У цьому місці все завжди буде най, бо отчий дім — твій дім. І щасливим він буде там, де живе міцна родина, де панує любов і дружба, де лунають дзвінкі дитячі голоси. Там, де за широким столом сидить уся родина: бабуся й дідусь, мама і тато, брати, сестри і навіть коти.Де гарна сім’я —  виростають чудові діти. Тому особливу роль потрібно приділяти вихованню молодого покоління. Справді хороших виховних успіхів можна досягнути в родині, де панує мир, взаєморозуміння, тепло й щира турбота. Тож варто навчати дітей любити, поважати отчий дім аби з покоління в покоління передавалися справжні родинні цінності.