8. Що ви знаєте про старослов'янську мову? Хто створив абетку?

Абетку створили брати Кирилл і Мифодій

Староцерковнослов'янська мова (давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова) — найстарша літературна мова слов'ян.

Староцерковнослов'янську не слід змішувати з сучасною церковнослов'янською, а також з іншими стародавніми слов'янськими мовами — давньоруською (давньоукраїнською) і праслов'янською.

На відміну від східнослов'янського діалектного континууму, старослов'янська заснована на південнослов'янських ідіомах. У лексиці розбіжності проявляються не так сильно, що пов'язане не тільки з їх генетичною спорідненістю, але й впливом старослов'янської книжної і церковної мови на живі східнослов'янські говори. Відмінності між ними проявляються здебільшого у фонетиці й відповідають основним фонологічним розбіжностям південнослов'янських і східнослов'янських мов

Абетку створили брати Кирило та Мифодій.

Объяснение:

”Радіо! — сплескує мати руками. — Просім пана — не треба, не треба його в господі! Ви будьте, а його не треба. Від нього нам усе зле. Воно забрало нашого Францішека.” , "баян" у творі це радіо

Їй нагадувало її сина : "Її син Францішек завжди сидів над своїм радіо до глухої ночі. Слухав і Прагу, й Москву. Необережний, хвалився всім на роботі, що він чув. А прийшли собаки-тисовці, побили радіо та умкнули й Францішека. В минулий четвірок розстріляли його на кар’єрах. Штандартенфюрер каже: партизан. Для них що словак, то й партизан. Скажіть, на ласку, який з її мужа партизан? Лісник собі, та й годі! А також взяли з дому та погнали германам рити шанці. Просім пана, не треба нової біди"

Серній Стеценко та Дмитро Омельчук - друзі-однокласники, які їдуть до села Юрківка, де живе бабуся Дмитра, або просто Митька.

Від свого нового знайомого Василя вони дізнаються, що у лісовому озері живе таємниче доісторичне чудовисько, і як доказ показав хлопцям шматок бурштину, який він знайшов там же.

Хлопці вирішили сфотографувати чудовисько, почавши щоночі його вистежувати. І от, то дивні звуки, то сліди, то пір'я, усе це справило на них враження та докази існування звіра. Вдень вони бігали до бібліотеки та читали багато книжок про динозаврів. От і вирішили хлопці назвати чудовисько Митькозавром на честь Митька. Однак, вкінці твору, під час чергового вистежування звіра, ним виявився Василь, який начепивши на себе різну бутафорію ледь не потонув у озері, а хлопці його врятували. І, коли Василь почав з них сміятися, то вони йому, на диво Василя, подякували. Бо завдяки йому вони дізнались багато цікавого та полюбили біологію.

Объяснение: