Зробити аналіз пісні "Ой у степу криниченька" за планом: - тема: - історична основа; - жанр; образи; - художні засоби; - пафос (настрій); — почуття й думки, які навіює твір ть будьласка тут українців мало

1. Жанр твору Юрія Винничука "Місце для дракона"

В повість-казка

2. Князь люботинський дрімав і снились йому

В війни, переможні походи, довгі вервечки полонених

3. У князя була дочка

Г Настасія

4 Бій із драконом влаштовували для того щоб

Б одружитися на князівні

5. Помітив дракона

А пустельник

6. Дракон найбільше хотів навчитися

В навчитися читати

7. Дракона звали

Г Грицько

8 слова "вразив князя своєю мудрістю й добротою, читав свої поезії..." про дракона, якого звали Гицько

Б Грицька

В дракона

9. Настасія називала дракона

Б метеликом

10.

А"Не від нього зло, зло в нас самих"

Б"Скоро зима. Усе замете. Усе вибілить. І душу мою вибілить"

В" Не можу ж я, мов бовдур стоять, інакше всі здогадаються"

Г Але я без людей не зможу. Я пишу для них

1 пустельник - А

2 дракон - В, Г

3 князь - Б

4 Лаврін

1 - А

2 - В, Г

3 - Б

11. Як закінчуються повість казка?

Смертю князя на могилах пустельника та дракон

Характеристика Василя Чепіжного "Сіроманець", М. Вінграновський:

неохайний, недбалий: усе робить сяк-так;

жорстокий: б’є коня прикладом, прив’язує вовка за шию до драбини;

боягузливий: підняв руки вгору, коли вовк загнав його в болото, «загарбався головою в сніг», «вкляк», «задкував лісом»;

злопам’ятний: неодноразово згадує про козу, яку з’їв Сіроманець;

глузливий: глузує з собак, коли ті зачули Сіроманця, як його впіймали, з дружини, коли вона годує собаку;

лютий: люто рушає на вовка, влаштовує погоню на нього;

безжалісний: до коня, вовка, собак;

запобігливий, послужливий: «слухаю», «єсть»;

користолюбний: думає про те, як продасть цуценят;

брехливий: говорить про те, що вовк з’їв вівцю, толочить посіви;

схильний до крадіжок: «Аби я був вовком, я б тоді все розказав Сіроманцю і про Василя Чепіжного, як він ночами краде у полі солому»;

любить випити: «правда, я зранку добряче випив»;

грубий: на що вказує його мова.

Відтак можна зробити висновок про те, що з образом Чепіжного пов’язане щось недобре, холодне, неприємне. Перед читачем постає груба, користолюбна, жорстока людина.