Тема: Новаторський характер містерії Т. Шевченка «Великий льох» 1. Еволюція поглядів поета щодо поетичної реалізації iсторичної тематики («Чигрине, Чигрин...», «Розрита могила», «Холодний Яр») 2. Жанрова специфіка та сюжетно-композиційна особливість твору. 3. Образна система та характер поетики містерії.

1. Експозиція: знайомство читача з конем.

Зав’язка: Шептало незадоволенні! рішенням Степана відправити його з хлопцем за зеленим харчем для свиней.

розвиток дії: коні на водопої; роздуми та спогади Шептала;

Кульмінація: Шептало на волі, насолодження єю.

Розв’язка: повернення коня додому.

2.Літературний рід — епос.

Жанр — оповідання.

Тема — розповідь про буденне життя коня Шептала, який одного разу вирвався на волю. Образ білого коня алегоричний — це індивідуум, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу.

Персонажі — кінь Шептало, конюх Степан, хлопчик-підпасок.

Проблематика — людина в суспільстві, її знеособлення; життєвий вибір; свобода і неволя; особистість і натовп; збереження індивідуальності; дійсність і мрія.

3.

Відповідь: читай нище

Пояснення:

Абстракціонізм  — сукупність напрямів в образотворчій культурі XX ст., що замінюють натуралістичну, легко пізнавану предметність більш або менш вільною грою ліній, фарб і форм (сюжет і предмет лише вгадуються, символічно маються на увазі або зникають взагалі).

Здавна безпредметна творчість існувала у вигляді орнаменту або нонфініто, але тільки в новітній історії оформилася в особливу естетичну програму. Серед родоначальників абстрактного мистецтва — В. В. Кандінський, К. С. Малевич, П. Мондріан, майстри орфізму. Склалося кілька його варіантів: геометрична абстракція, абстрактний експресіонізм, інформель, ташизм, постживописна абстракція.