Чому Корделія відмовилася змагатися із сестрами за прихильність батька?

Бо вона його не любила шмшргрппхпгапгпшаїчщ88лїр

«причи́нна»  — романтична    тараса шевченка, написана орієнтовно в  1837  році в  петербурзі, один з ранніх творів  поета.

датується орієнтовно на підставі свідчень шевченка в  автобіографії  (де він називає «причинну» серед ранніх своїх творів) та на допиті в iii відділі у справі  кирило-мефодіївського братства  21 квітня  1847  року (під час якого поет зазначив, що почав писати вірші  1837), а також на підставі повідомлення  євгена гребінки  в листі догригорія квітки-основ'яненка  від  18 листопада  1838  року про передачу шевченком творів для публікації в  альманасі  «ластівка».

автограф    невідомий. найраніший повний текст, що дійшов до сьогодні,  — першодрук в  альманасі  «ластівка».

«причинна»  — один із ранніх творів шевченка, написаний ще до його викупу з  кріпацтва. в  автобіографії  поет  зазначив, що перші вірші складалися ним у  петербурзі  влітньому саду  і що з численних ранніх своїх спроб він згодом опублікував тільки «причинна»:

«у цьому саду і в той же час почав він[1]робити етюди у віршованому мистецтві; з багаточисельних спроб він згодом надрукував лише одну «причинна»[2].

як свідчить запис  аполлона мокрицького  у щоденнику,  31 березня  1837  року він показував вірш шевченка  карлу брюллову  та  віктору григоровичу:

«показав його вірш, яким брюллов був надзвичайно задоволений, і, побачивши з оного думки і почуття молодої людини, зважився витягати його з кріпосного стану»[5].

Чи актуальні сьогодні проблеми, які порушує м. куліш у творі "мина мазайло"? п'єса м. куліша "мина мазайло" вона йшла до свого глядача майже півстоліття, бо, поставлена лесем курбасом 1929 року на сцені харківського театру "березіль", була заборонена, а її творці - репресовані. і лише за часів незалежної україни ми дістали змогу читати п'єсу і дивитись виставу. і знову з великим успіхом іде п'єса на сценах театрів, а це значить, що твір не втратив своєї актуальності, свого виховного значення. "мина мазайло" примушує нас сміятися з комічних ситуацій, у які потрапляють герої, і разом із тим думати, як відродити нашу мову у всіх сферах життя. я вважаю, що проблеми національної самосвідомості, почуття власної гідності, повага до своєї мови і інших мов - це ті проблеми, які і сьогодні є актуальними. на жаль, ще й сьогодні серед нас можна часто-густо зустріти і "мин", і "тьоть моть", яким байдужа будь-яка мова, бо у них - своя. дарма, що пересипана словами-паразитами та з неправильними наголосами - їм це байдуже. аби одяг був супермодним чи машина дорога. для певної частини людей, на жаль, це є основним, а національна самосвідомість, майбутнє своєї держави та її мови - в кращому разі, на другому плані. ми живемо в третьому тисячолітті, розбудовуємо свою країну після довгих років утисків, відроджуємо українську мову у всіх сферах нашого життя. і хоча не завжди розмовляємо чистою українською мовою, але вчимось, усвідомлюємо себе нацією. українська мова вперше за час свого існування проголошена державною. дедалі більше стає у країні навчальних закладів із українською мовою викладання, все частіше розмовляють українською у великих містах.  нашій молодій державі лише 19 років, і я сподіваюсь, що ми постанемо з національних руїн, бо маємо велику історію і великих пращурів, які спонукають нас думати над тим, хто ми є і для чого живемо на світі. я сподіваюсь, що наше міщанське минуле відійде у небуття, що не буде згодом серед нас "мазайлів", а п'єсу м. куліша ми з цікавістю дивитимемось і сміятимемось з такого минулого, щоб не повторити його в майбутньому.