Твір-мініатюра "пісня це коли душа співає"

ПІСНЯ – ДУША НАРОДУ Покажіть мені народ, у якого було б більше пісень… Важко відшукати більш талановитий народ, ніж ми – українці. В нашій народній творчості таяться величезні скарби. А найбільшою її окрасою є пісні

Кожен знає, що без друзів ми не можем прожити. Але як знайти вірних тобі людей. Ук кожно є однин чи два, а може й три вірних друга. Так ось і я маю друзів.

 З цими людьми яких я називаю друзями я знама даже давно і вони вже стали частиною мого життя. Мої друзі для мене найкращі бо вони розуміють мене, до підтримують у складних ситуація, розважать і розуміють як ніхто инший. Якщо йдеться про до м про це навіть не траба говорити вони бачуть все по обличчу.

Не кожно з людей можна назвати своїм другом. "Фальфиві" друзі вони зникають з часом, а справжня дружба лише кріпшає. 

Вірний приятель - то найбільший скарб. Це насправді так коли знайдешь вірних тобі друзів зумій їх зберегти.

Мартин Боруля – головний герой однойменної трагікомедії Івана Карпенка-Карого, заможний хлібороб, який домагається втрачених дворянських прав. Характер Мартина Борулі: не є скнарою і не знущається з бідніших за себе, має безглузде бажання будь-якою ціною стати дворянином і не бачить перепон на його досягненні. Його комізм полягає у несумісних із його мужицьким вихованням та освітою дворянськими звичаями та ведення життя. Він прагне захистити свою гідність і оберегти дітей від тяжкої селянської праці. Ставлення до інших: зневажає Красовського, наївно довіряє повіреному Тренделєву, любить свою сім’ю і прагне для неї кращої ,дворянської, долі, але не зважає на бажання родичів, якщо вони стають на заваді його меті. Ставлення інших до Мартина: Тренделєв його дурить, родичі та друзі його не розуміють і хочуть, щоб він знову став звичайним чоловіком без бажання бути дворянином. Ставлення автора до Мартина: за прототип Мартина було взято батька автора. Цим Іван Карпенко-Карий показує своє ставлення до прагнень батька, а саме комізм ситуації, використовує іронію та сатиру. Моє ставлення до Мартина Борулі: цього героя можна зрозуміти, бо він лише хоче безхмарного майбутнього для своєї сім’ї. та бажання мусять поєднуватися з можливостями їх втілення чого не хоче робити Мартин. Це неправильно, ось чому головний герой виглядає комічно.