Паспорт до пісні «Ой Морозе, Морозенко"

жанр: історична пісня

рід літератури: ліро-епічний твір

Тема: зображення героїчної смерті козака Морозенка в бою проти татар.

Ідея: уславлення подвигу патріотів, що віддали життя за визволення народу.

Основна думка: нічого не бояться козаки, заради щасливого життя народу вони ладні пожертвувати власним життям; народ, що б’ється за свою незалежність, неодмінно переможе.

Епітети: «славний козаче», «буйне військо», «голова завзята», «тяжке горе», «білий світ». Метафори: «Вкраїна плаче», «Морозенко… сивим конем виграває», «живцем серце виривали», «Україна славою покрита».

Гіпербола: «татар велика сила», з вирваним серцем герой із Савур-могили споглядає Україну.

пестливі слова – козаченьки, казаченьків.

Стійкий олов'яний солдатик був одним з двадцяти п'яти подарінних солдатиків хлопчикові на день народження. Але у нього була всього одна нога - на другу не вистачило олова. З усіх іграшок в кімнаті, солдатика подобалася Танцівниця. Вона теж стояла на одній нозі. А другу олов'яний солдатик не помітив, тому що вона була дуже високо піднята. Звичайно він думав, що така красуня не полюбить його. Але солдатик випав з вікна і побував в дивовижні пригоди. Він прагнув повернутися до Танцівниці. Але життя його закінчилася трагічно: хлопчисько кинув солдатика на камені. Там він розплавився до самого серця. І Танцівниця загинула, коли її вітром кинуло в вогонь.

Объяснение:

может быть неправильный перевод на украинский

    Я хочу розповісти про другорядного героя Кактуса з твору «ТТБ» Л.Вороніної.

    Це прізвисько одного хлопця, його справжнє ім’я  Сашко Смик. Колись він був як усі. Мав сили рівні з іншими, був одного зросту з усіма, особливо нічим не вирізнявся серед інших дітей. Але після останнього літа він виріс на дві голови, накачав м'язи. Особливо вирізняла його серед інших зачіска, схожа на кактус. Відчувши силу, він став занадто самовпевненим, зробився бешкетником. Ображав  свого сусіда  Клима,обзивав його різними образливими словами.

   Кактус не подобався багатьом. Автор характеризує цього героя з деякою непривітністю, зовсім не симпатизує йому. Називає цього героя орангутангом. Він дуже добре змальовує зовнішність та риси Кактуса, але без якогось захоплення ним. На  мою думку, автор навіть підкреслює, що погана поведінка людей ще більше псує їх зовнішність.

     Сашко у творі пережив багато пригод, дечому навчився. Мене тішить те, що він більше не буде зрадником і не показуватиме свої «колючки».