Стислий переказ сюжету оповідання "про прохора-чорноризця"​

Для України характерним, є те, що на її території переважно ростуть листяні та хвойні дерева. Наприклад: ялина, береза, дуб, сосна, тощо. Взагалі, Україна дуже багата на ліси та степи. Але ліси це не тільки дерева, а ще й гриби, ягоди, трави лікарського призначення. Різноманіттям відрізняється не тільки рослинний світ, але й тваринний. Він включає у себе величезну кількість птахів і тварин. Це, наприклад, олень, миша польова, лисиця, вовк, тощо. Щодо птахів, яскравим прикладом є синиця, сова, горобець, ластівка, тощо.

Що стосується хутрових тварин, то чорна лисиця, норка, які були привезені в Україну, дуже добре пристосувалися на її території. Також українська земля багата на ріки та озера, які вражають своєю красою. Там здебільшого перебувають щука, окунь, лящ, тощо. Серед птахів найбільш відомі для цього осередку є журавлі, гуси, качки, чаплі.

Значної уваги заслуговує лісостепова зона, яка є переважною за площиною та найбільш характерною для нашої країни. Там притулок знайшли зайці, лисиці, косулі, білки та інші. Щодо рослин, то найбільш притаманними для цієї зони є тополя, верба, сосна, дуб, ясен. Саме ці дерева більше всього розповсюджені в Україні.

Окремої уваги заслуговують рослинний та тваринний світи чарівних Карпат. Ця територія настільки багата на рідкі та різноманітні види рослин і тварин, що навіть важко змалювати. Серед тварин, характерними для цієї місцевості будуть бурі ведмеді, олені, чорні білки, дикі коти. Для пташиного світу цієї місцевості притаманні чорний дятел та золотий орел. Рослини Карпат також дуже відомі своєю красою та унікальністю. Але найголовнішою рисою для них є корисність у лікуванні. Не дарма найбільш відомі знахарі та мольфари знаходяться у Карпатах. Вони віками вивчали лікарські властивості рослин, щоб допомагати іншим.

Головний герой повісті — Павлусь. Хлопець жив у сел вка з дідусем, матір’ю та сестрою Ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. Павлусь утратив рідних, а сестру татари забрали в полон. Щоб урятувати її, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду! Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звісно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлусь досяг своєї мети: Девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари.