Назва поєми (Іван Підкова) • Відповісти на питанняТема вірша?Головний герой?Який настрій у козака?Які риси характеру притаманні ліричному герою?Визначити ідею поезії.Із якою митою автор використовує образ журавлів?​

Тема - зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками.  

Ідея - уславлення мужності та героїзму запорожців та Івана Підкови.

Головний герой поеми - історичний отаман Іван Підкова.

Настрій козака - асоціативний.

Риси характеру - сміливий, товариський, далекоглядний, рішучий, вимогливий, надійний товариш, уміє зорієнтуватися у будь-якій ситуації, має авторитет серед козаків.

Образ журавлів автор показує у фольклерному образі.А саме журавлиний ключ і зарослі тернами шляхи.

Журавлиний ключ – відліт та повернення додому з далеких країв.

Зарослі тернами шляхи – забута дорога додому.

Объяснение:

наше життя дуже насичена річ: ми маємо дуже багато контактів, пригод, зустрічей і таке інше. також все життя ми навчаємось, ми навчаємось бути людиною. і це найголовніше.а що ж таке «моральні цінності» і з чим їх їдять? моральні цінності ми починаємо збирати з самого дитинства: нас вчать, що треба поважати старших, нас вчать, що треба поступатися місцем у міському транспорті і таке інше. це для нас як аксіома, яку не треба доводити. ми знаємо, що це так і по-іншому бути не може. зі зростанням, кількість цінностей збільшується, ми починаємо розуміти набагато більше речей у цьому світі. але у кожної людини «набір» цих цінностей дуже індивідуальний. це залежить від виховання, навколишнього середовища та ряду інших речей.для мене цінності, які були дані мені в дитинстві – це , фортеці мого характеру. так, саме фортеці, бо характер у мене досить складний, але я вважаю, що він не спотворений різними чинниками. і от з кожним роком я поступово накладав на цей нові шари цінностей, які і мені тримати свою фортецю у цілості, які заважають «лже-цінностям» проникнути у мої стіни та зруйнувати її з середини. і зараз моя фортеця активно будується, бо нові «цеглини» постійно підвозить моє життя, стикаючись з різними навколишніми проблемами та невдачами. і я впевнений, що не дивлячись ні на що, навіть якщо моя фортеця впаде, той , що був закладений в дитинстві буде стояти вічно і у мене завжди буде шанс відбудувати свою фортецю знову.

Кажуть, це три сестри, а мати їхня - мудрість. Три людські цінності, три почуття людського серця. Вони допомагають жити, вони дають радість, дають силу духу у важкі хвилини. Вони рятують, а іноді творять справжні дива.Хто з них старший? Віра? Віра дає надію, а та приводить до любові. Але вони можуть і мінятися місцями. Іноді все починається з любові. Вона породжує надію, а та зміцнюється до віри. Або, навпаки, під час якихось неприємностей раптом затеплиться вогник надії. Розгориться і зміцниться до віри, до віри в найкраще, в успіх. А потім все благополучно вирішиться, і світло любові осяє все навколо.Але у трьох сестер не так багато сил поодинці. Тому, щоб створити щось значне, людина повинна володіти сильною, непохитною вірою. Ще щирою, невмирущої надією. І ще - любити. Безкорисливо, променисто, від чистого серця.Я знаю таку історію - в однієї нашої знайомої донька потрапила в автокатастрофу. Вона довго лежала в реанімації , у неї все було переламане, все в опіках. Лікарі сказали, що вона не виживе, що все лікування - тільки мука. А якщо виживе, то не зможе вести нормальне життя. Але мама вірила в те, що все буде добре, не відходила від неї, піклувалася і молилася, хоча вона нерелігійна жінка. І дівчинку врятували. Дівчинці потім дали інвалідність, але в вона ходить, вчиться, живе, як нормальні люди.Коли три сестри, Віра, Надія та Любов збираються разом, вони здатні творити чудеса, звертати гори. А зібратися вони можуть тільки в душі людини, в людському серці. Так знайдемо там місце для них.