Твір на тему " мій улюблений літератірний герой любов пономаренко" !

українська мова є національною мовою українського народу, дуржавною мовою україни. це одна з найбагатших і найрозвиненіших мов світу, яка вдоскналювалася зусиллями багатьох поколінь віків.

мова-це душа народу. у ній, як у дзеркалі, відбивається увесь його духовний світ, багата героїчна історія, мудрість, досвід, одвічній мрії і сподівання, краса душі і характер українців.

українська мова об"єднує наших сучасників і попередні покоління у велику родину - український народ. тому українська мова є рідною для кожного українця. 

престиж мови полягає у її надзвичайній мелодійності і ніжності, її синтаксичне багатство і гнучкість, значні внутрішні словотворні можливості були тими показниками, завдяки яким 1934 року в парижі на всесвітньому конкурсі мов українська посіла третє місце(після французької і перської).

 

_

?

цитатна характеристика:

• « б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з'їдає і час гаї»;

• «ох, земелько, свята земелько — божа ти донечко! як радісно тебе загрібати докупи, в одні приобрітав би тебе без ліку. легко по своїй власній землі ходить. глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші»;

• «ід боком живе панок смоквинов, мотається туди й сюди, за-ложив і пере заложив — видно, що замотався: от-от продасть, або й продадуть ай, кусочок же! двісті п'ятдесят десятин, земля не перепахана, ставок рибний, і поруч з моєю, межа з межею»;

• «скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. це не по-божому і не по-хазяйськи»;

• «я не буду панувати, ні! як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»;

• «ох, земелько, свята земелько — божа ти донечко! як радісно тебе загрібати докупи, в одні приобрітав би тебе без ліку! »;

• «їдеш день — чия земля? калитчина! їдеш два — чия земля? ка-литчина! їдеш три — чия земля? диханіє спирає

• «застав його  (романа)  коняку запрягать, то й не запряже: він зараз полізе по книжках, по тих рихметиках шукать, як це робиться»;

• «обіцянка — цяцянка, а дурневі радість»;

• « і в свого, і в чужого»;

• «лупи та дай»;

• «ітники та собаки надворі повинні буть»;

• «ой пузирі! глядіть, щоб не полопалися, а замість вас калитку розіпре грошового»;

• «обі земля краще смерть, ніж така потеря! »;

• «тільки прийдеться платить, то я тебе живого облуплю» (калитка — роману);

• «тільки ти давай за поросят пузиреві так, щоб він не продав, дешево давай, на біса терять гроші: женися на пузирівні — сам наплодиш завідських свиней»;

• «хоч би молились (робітники), а то стоїш, чухається та шепче собі губами, аби простоять більше без роботи».