Твір роздум на тему загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності у новелі любов пономаренко "гер переможений"

Нещодавно я прочитала оповідання о.стороженка "скарб" . з початку початку твору мені не спадобався павло бо він такий великий а сам нічого не вміє робити. я у більшості людей, під час читання виникає відраза до нього. його матір , котра його дуже кохала так піклувалась про нього , що вигодувала з нього лінивого й байдужого до всього хлопця. і лише його батько намагався виховати з нього мужнього і працьовитого парубка, але дружина йому не дозволила це оповідання примушує тебе поміркувати над таким питанням: "що таке щастя? ". невже щастя і справді в тому, що весь день спати "у грошах" і їсти? чи може воно в тому, що можно дарувати радість людям, їм, і тоді душа буде чиста й щаслива . отже у цьому творі автор відобразив гидкий образ павла , який нічого не робить , його матері, яка за ним доглядає , для того , щоб ми були працьовитими і берегли кожну хвилину свого життя. подумай і ти, над цим, а потім, віришиш , щастливий ти або ні , поставьте лучшим ответом, прошу

Почувся вистріл, климко впав на куля не влучила в хлопця, а тільки зачепила його, але він все одно втратив свідомість - через шок та втому. чоловік та жінка, які також потрапили під розстріли і тікали з місця події побачили хлопця, іли та забрали з собою. чоловіка звали мартин, а жінку оксана, мартин працював місцевим лікарем та вже довгий час лікував поранених у маленькому воєнному госпіталі, а оксана була вчителькою і на тей час не правцювала.   дітей у них не було і щоб якось згладити це гре, вони вирішили врятувати хлопчика.  мартин побачив, що за весь час хлопець втратив багато крові і почав його лікувати, але щоб не залишати його без нагляду, то вирішив залишити його вдома під наглядом жінки. декілька днів лікар працював над климком, боровся зі смерттю і нарешті хлопець прокинувся. деякий час климко поправлявся та нарешті видужав. мартин часто брав його на роботу як маленького помічника, а климкові це було в радість. за час проживання в цій сім'ї від дуже звик до добрих людей і хотів їм завжди . згодом війна закінчилася, климко поїхав до столиці, щоб навчатися на лікаря. там познайомився з хорошою дівчиною, яка йому дуже . після закінчення університету, хлопець завів сім'ю та став працювати районним лікарем у тому місці де проживав мартин. прийшов йому на зміну. згодом дружина климка подарувала мартинові та оксані внуків і бабуся та дідусь проводили чудово час виховуючи їх. а про ті жахливі хвилини, коли здавалося, життя хлопця висіло на волосині - ніхто не згадує. то був ще один шанс на життя, а климко його використав на всі сто.