Твір по твору Захар Беркут на тему "Туга Вовк, Його вчинки, обгрунтуйте його вчинки" Уявіть обличчя персонажа. Уважно розгляньте його. Запишіть «побачене». ♦ Прислухайтеся до голосу. Згадайте слова, розмови. Запишіть, яким ви «почули» голос.♦ Що ви відчували, коли читали твір? З якими ситуаціями це було пов’язано? Запишіть.♦ Тепер зберіть усі фрагменти — і пишіть твір! питання на які потрібно відповісти

Підійде?Щастя… Здавалося б, дуже поширене слово. Всі його використовують. Всім хочеться отримати це саме щастя. Але якось так трапляється, що всім зрозуміле слово має так багато значень, що навіть важко уявити. І задумавшись про все це, починаєш розуміти, що не існує одного такого щастя, яке, якби спустилося на землю, зробило б усіх задоволеними. Кожна людина по-своєму уявляє те саме щастя: для одних — це гроші, для інших — слава, а ще для когось — це все разом узяте. Як вдало сказав про щастя Володимир Короленко: «Людина створена для щастя, як птах для польоту».

Ще з давніх-давен люди прагнули щастя, докладали всіх зусиль і робили неможливе, аби стати щасливими. Деякі сміливці навіть ішли на різні авантюри, щоб досягти щастя. Багато, на жаль, так і не отримавши свого щастя, вмирали. Пригадати хоча б аргонавтів на чолі з Ясоном, які, попри всі перешкоди, все ж таки дістали золоте руно, яке мало зробити всіх мешканців їхньої країни щасливими, і їх у тому числі. Навіть Геракл, син Зевса, робив свої подвиги, бо вважав, що тоді його візьмуть на Олімп і він буде щасливим.

Та що там брати античних героїв. Ми живемо в Україні, в країні, яка довгі роки боролася за свою незалежність, за свободу. І це зрозуміло, адже яке може бути щастя у неволі, у ярмі інших держав.

Зараз ми нарешті є громадянами вільної і самостійної країни, але ж нам усе одно цього мало. Ми уявляємо щастя як життя у повному достатку, у любові рідних та дорогих нам людей, у мирі та злагоді в країні та сім’ї, у впевненості в наступному дні тощо. І так можна перераховувати до безкінечності. А найсмішніше те, що якщо все ж таки цього досягаємо, то наша уява про щастя зміниться і ми жадатимемо ще більшого. Більше машин, більше будинків, більше грошей, все більше і більше. Недарма в одному законі економіки згадується про безмежність людських бажань і обмеженість ресурсів, щоб задовольнити ці бажання.

Бажання отримати якомога більше було і в Пузиря, головного героя твору І. Карпенка-Карого «Хазяїн». До смішного доходила його економія на одягу, харчах, бажанні нечесним шляхом отримати доходи. Навіть на власному здоров’ї, коли, погнавшись за гусьми, що скубли його стіжок, він добряче впав — це і призвело до смерті. Для чого це накопичення грошей? На мою думку, зароблені гроші треба навчитися розумно і корисно витрачати для себе, сім’ї.

Багато хто знаходить щастя у праці. Існує напівжартівливе прислів’я: якщо людина хоче бути щасливою на місяць, їй треба закохатися, якщо на рік — одружитися, а якщо на все життя — знайти роботу до душі.

Скільки людей — стільки й шляхів до щастя…

Для мене ж щастя — це коли поряд зі мною близькі, люблячі люди, у країні, якій я живу, панує порядок та справедливість, а на душі — спокій, коли я займаюся тим, що мені подобається. Я гадаю, що цього буде вдосталь, щоб я вважав себе найщасливішою людиною.

Що таке краса? Напевно, кожен із нас хоча б раз замислювався над цим питанням. Я вважаю, однозначної відповіді бути не може: у кожного свої цінності, а тому - й розуміння світу.

Краса - дещо непідвладне людині: ми не можемо доторкнутися до неї, відчути її аромат, або побачити колір. Ми лише відчуваємо її тонкими вібраціями душі. Проте вона необхідна людству. Лише на мить уявіть: усе навкруги потворне та мерзенне. Як би ми жили у такому світі, де ніщо не тішить око? Це, на мою думку, неможливо. Я вважаю вислів Джека Лондона справедливим: "Краса - абсолютна. Людське життя, все життя підкоряється красі. Краса вже існувала у Всесвіті до людини. Краса залишиться у Всесвіті, коли людина загине, але не навпаки. Краса не залежить від незначної людини, що борсається у багнюці". Наше життя повність підкорюється красі, а тому дуже важливо вміти бічити та цінувати її.

Отже, погляньте навкруги, невже ви не бачите, який світ прекрасний? Напевно, просто зараз ви знайдете дві-три прекрасті речі поруч із собою (хоча їх, звісно, набагато більше). Ми звикли не цінувати те, що маємо, не розуміти, як це важливо для нас. Я вважаю, потрібно слідувати пораді Олександро Д'Авенія: "Шукати красу всюди, де тільки можна її знайти, і дарувати її тим, хто поруч з тобою. Для цього і живу на світі". Лише тоді, коли ми навчимося бічити прекрасне на Землі, ми побачимо прекрасне всередині нас, у наших душах та серцях.

P.S. За бажанням можеш прибрати деякі речення, або замінити своїми - я лише дала "скелет". До речі, якщо ти вважаєш, що використання цитат для твого красу ще зарано, можеш просто прибрати їх, або замінити непрямою мовою, або перетворити їх на свої висловлювання. Сподіваюсь, до