Події у творі про Вавилонську вежу відбувалися у:

на території сучасного Іраку

Объяснение:

Відповідь:

Почуття, настрої. Ідея цієї народної пісні : уславлення мужності та відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська, уславлення відваги та моральних цінностей козаків, коли особисті інтереси поступалися перед громадськими.   За поверховою незворушністю слів про жінок, насправді криється те, що заради спокою рідних домівок козаки готові були перебувати у важких походах, віддавати своє життя. Пісня пафосна, бадьора, оптимістична, наповнена тонким гумором та самоіронією. Пісня досить часто використовується як козацький марш. І почуття вона викликає відповідні: гордості за свій народ, своїх предків, поваги до наших захисників,  їх незламний дух.

Образи символи слово-образ "гора" використовується в символіці різних народів. У  українській традиційній символіці гора передає значення чогось важкого, нездоланного і водночас є символом викокості, піднесення.  Слово-символ "козак" - ознака  чоловічої відваги, краси, благородства душі, щирості.  Кінь - символ гордості й битви, зверхності. Для українців кінь уособлює вільне життя, нескорений дух, стрімкість дій, вчинків. Кінь невід"ємний від козака, отож і від ідеї  волелюбства, свободи.

Пояснення:

Твір з'явився у XVI столітті і відомий у багатьох варіантах. Упродовж кількох віків його текст змінювався. Відносно фіксований виклад зберігся з XIX ст.

Основа сюжету — розповідь про трагічну загибель народного улюбленця, Байди. Документально це прізвище не зафіксовано, однак реальні історичні деталі сюжету дали підстави для пошуків конкретної особи, факти із життя якої покладено в основу оспіваного в думі образу. Існує кілька версій щодо його прототипу. Слово «Байда» сприймається як власна назва, додаток до прізвища — Байда-Вишневецький. Для тієї доби звично було давати героям влучні прізвиська. Однак українській мові відома й загальна назва «байда», яка ще наприкінці XIX століття вживалася на позначення гультяя, людини безтурботної. У сучасній літературній мові є спільнокореневі слова: «байдикувати», «байдуже».

За сюжетом, значення «гультяй» щодо слова «байда» не вмотивовується, хоча герой і п'є горілку «не день, не два, не одну нічку та й не годиночку». Насправді козаки так і проводили вільні від боїв і походів дні.